foto11 | Коми | Литература | Иван Сажин |
Некутшöм бур удж оз вермы артмыны критикатöг. Босьтам кöть кутшöмкö зэв кокньыдика артмантор, шуам — нянь зыр вöчöм,— и сэтчö колö критика. Медвойдöр аслыд колö ассьыд уджтö критикуйтны — быдлатi-ö нянь зырйыд тэ ногöн бур; аддзан кö кыськö нелючки — веськöдны, справитны колö. Сы бöрын сэсся тэнсьыд уджтö мукöдъяс видласны, видзöдласны,— гашкö, медводз аслад гöтырыд жö первойяысь киас босьтiгöн и шуас: абу на пö, зонмö, зырйыд лöсьыда артмöма: лоптыс пö вывтi векни да шыгыра, воропыс пö зэв кузь да некытчö оз бертчы пöжасигöн, дай абу пö шыльыд — китö желлялан. Тöдöмысь, мöдысь тэнад нянь зырйыд артмас мичаджык да пелькиникджык нин,— шуны кö, критикаыд тэнсьыд уджтö, киподтуйтö бурмöдiс. Тадзи быд удж дорö колö инмöдны ciйöс медiчöтсянь медыджыдторйöдз. Критикаöн шусьö быдсяма удж гöгöрбок видлалöм, тöдмалöм, донъялöм.
Литература йылысь критикаыс вöвлi зэв нин важысянь (нöшта во 350 войдöр öнiя эраöдз на). Роч литература кузя критика босьтсис ёнджыкасö сöмын на колян (19-öд) нэмö. Воддза, сэкся критикъяс пытшкысь ёнджыкыс да гижöдъяссö пыдiсяньджык гöгöрвоысьыс вöлi Виссарион Белинский. Чорыда, веськыда критика гижöмыс вöсна сiйöс весиг шулiсны (нимтылiсны) «ланьтлытöм, бурасьлытöм (неистовый) Виссарионöн». Белинскийысь кындзи на роч литератураын вöлiны уна гырысь критикъяс: Добролюбов, Писарев, Веселовский да мукöд. Сiдз жö эмöсь и öнiя (революция бöрся) роч литературалöн уна «критикъяс». Критикатöг оз вермы сöвмыны, кыптыны да паськавны некутшöм литература, торъя нин художественнöй литература. Критика колö лолалан сынöд моз жö.
Миян коми художествоа литература вывтi на том, муртса на тöдчö. Гижысьяслöн эськö зэв нин уна, бура унатор нин и гижöма, да асьным на огö тöдö: шогмö оз гижöдыс, кодарö кыскö гижöдыс, кутшöм сылöн сямыс, ногыс, пытшкöсыс, ортсыыс,— шуны кö, асланым литература пытшкын (кöть эськö сiйö доза на ляпкыдик) ми уялам синтöмъяс моз. Мыйла сiдзи? Критикаыс абу да, сiйöн. Мыйта ми вермим гижны öнöдз коми литература — некор на сiйöс ми эгö критикуйтлö пыдiсяньджык. Сiдзи кольны водзö кежлö, дерт, оз позь. КАПП-лöн II-öд конференцияыс шуис критика удж пуктыны бура, лэптыны-тыдовтчöдны да котыртны критика гижысьясöс. Тайö — зэв ыджыд удж, ёна колана. Критикалы öнiсянь лöсьöдöма «Ордымын» торъя юкöд. Тайö уджсö ковмас водзö кежлö паськöдны ёнджыка на.
Öнi ми видзöдлам-видлыштам гижан сямсö (творчествосö) коми гижысь Ичöт Иванлысь (Сажин Иван Ивановичлысь).
Выль коми гижысьяс пиысь Ичöт Иванöс позьö лыддьыны медся важöн, медся воддзаöн,— ciйö гижö нин во нёль кымын. Мукöд гижысьяс моз жö, Ичöт Иван босьтчис гижны кывбуръяссянь (Кывбуръясöн ми кутам шуны стихотворениеяс, удмуртъяс сiдз жö шуöны (кылбур); тадзи дженьыдджык, мичаджык да веськыдджык лоö). Тайö сикас гижöднас Ичöт Иван эз вермы ассьö бур поэтöн петкöдлыны. Öнöдз гижлiс кывбуръяссö коми йöзпытшса олöм йылысь, уджалöм йылысь, корсюрö серавлiс налысь пемыдлунсö. Кывбуръясыс сылöн техника боксяньыс эзджык артмывны. Форманас эськö дзик кывбур кодь гижöдыс, сöмын складыс да ногыс прозалöн, сэсся рифматöм дай размерыс торксялö. Видзöдлам «Ордым» журналын петöм кывбуръяссö сылысь (Став номерсö пасйöма медводдзасяньыс (абу быд вося)).
Сортöвöй лэдзöм (1 №). Эз на вун батьöкöд сортöвöй лэдзöм: Тöв шöрын вöрын Лым пытштi келöм; Кын пуяс йирöм — Пилаöн, черöн. Додь вылö пуктöм, Зоръясöн бертöм. И он тöдлы керйыд кыдз додь вылö лыбас. И коркö ва дорö кертö петкöдан. И перыда чом пытшкö пыран. Пельöсö ёкмыльтчан, Тiрзян кынмöмла, И виччысян би вылысь сёян.
Гижанногыс (стильыс) — зэв дженьыдик визьяс (мукöдас öти кыв и эм), лыддьыны кокньыдик, сöмын гижöдас топöдчöмыс (сжатостьыс) абу, вывтi унаысь паныдасьлöны йитöдъяс («и»), вывтi кузя мунö прöстöй бöрйысьöмыс (öтиторсö уна пöрйö мöд ногöн шуöм да вывтi унатор вылö индöм):
Миян ва дор Джуджыд кыръя, Пыдын йира. Уна эм сэн ёма; Вöрса, васа, Нюрса, мылькса, Синма, синтöм, Мича, мисьтöм, Сюра, бöжа, Эм и бöжтöм. («Гажтöм», «Орд.» № 2.)
Сэсся Ичöт Иванлöн оз сюр кывбуръяссьыс медколанаторйыс, мый мичмöдö да донсьöдö быдсяма гижöд,— образностьыс абу. Став кывбурыс сылöн пöшти öткодь — öти нога, öти сяма. Сылысь кывбуръяссö позьö шуны кывбур модаа бур прозаöн (висьтöн).
Пищальöн вöралысь Лым вывтi ветлö... Тöвбыдöдз öтнасöн Вöр пиын олас... Мый сюрö чукöртö Öтлаö нуö. (4 №.) Гажа жö вöр пиын Быд мортлы овны. Пу костi ветлiгöн Шутьлявны, сьывны. Паськöмтö крукавлö Пуяслöн увъяс... Чурйöдлöм нитш увсянь Юръяссö гöрд гоб. (7 №.)
Унджык кывбурыс (пöшти ставыс) татшöм — уджлысь да ывлавывлысь (природалысь) серсö петкöдлöм (описание). Мукöд дырйиыс, размерсö кутöм вöсна, гижöдыс кежö грамматика туйысь. Босьтам кöть татысь жö: шуöма — «Паськöмтö крукавлö», колö эськö вöлi «крукавлöны пуяслöн увъяс» (абу öти «ув»), либö «чурйöдлöм»—«чургöдöма» пыдди. Сöмын öти боксянь Ичöт Иванлöн кывбуръясыс шаньöсь: ставыс гажаöсь, кыпыдöсь, оз нормöдны-жугыльтны сьöлöмтö, кыдзи гижöны мукöд том гижысьяс (сы вылö индiс и КАПП-лöн II-öд конференция аслас резолюцияын).
Гажа жö вöр пиын... (7 №.) Вöр сайысь кыпöдчö тöлысь, Эзысьöн дзирдалö лым. (14 №.) Эн бöрд, зарни, муса нылöй, Кокни лоас овны тэд. (6 №.)
Тайöн ми и помалам Ичöт Иванлысь кывбуръяссö видлалöмнымöс. Шулi нин тай, мися, сылöн кывбуръясыс оз торъявны кутшöмкö мичлунöн либö торъя художествоöн.
«Ён тыш». Ичöт Иванöс позьö лыддьыны медводдза висьт гижысьöн коми гижысьяс пиысь. Сiйö висьтъястö гижны босьтчылiс нöшта «Ордым» журнал лöсьöдтöдз на. Медыджыдторйыс на пиын — «Ён тыш» (лэдзöма торъя книгаöн). Тайö дженьыдик висьтас гижöма зэв ыджыдтор йылысь — Коми муын гражданскöй война мунöм йылысь, еджыдъяс волöм йылысь, тышкасьöм-косясьöм йылысь. Миян ногöн, «Ён тыш»-ыс абу на тыр висьт, ciйö сöмын на быттьö висьтыслöн сюрöсыс, панасыс. Колi эськö Ичöт Иванлы тайö висьтсö гижны (öти сайын нин) ёна на ыджыда да паськыда — дас, кызь, комын пöв, сы мында пöв, мед эськö «Ён тыш»-ыс вöлi зэв ыджыд книга! Мед эськö коми войтырлöн некор эз вунлы, кыдзи коркö вермасьлiсны, тышкасьлiсны, ловнысö (юрнысö) nyктiсны миян вокъясным, батьясным Октябрса революция вöсна, сöвет власть понда!
Дерт, нинöм абу дорысь, «Ён тыш»-ыс Ичöт Иванлöн зэв нин ыджыдтор. Лыддян висьтсö да, кино вылын моз жö, быттьö став вермасьöмыс-тышкасьöмыс син водзöдыд котöртö. Мый он аддзы — сьöлöмнад кылан-гöгöрвоан. Медводдза лист боксяньыс помöдзыс (ставыс посньыдик 53 лист бок) висьтыс тэрыба котöртöдö лыддигас, он вермы сувтныд — сэтшöма сiйö сьöлöмтö дзерöдö. Лыддигас быттьö ачыд тэ тшöтш сэнi мырсян-ноксян: öтилаын Павел Öльöксанъяскöд сöветуйтчан, Тима Васькаяскöд вензян, катыдсалысь кывтыдпомсакöд вермасьöмсö видзöдан, озыръяслысь властьö сюйсьöмсö видзöдан, Öльöксанöс виöмысь шогсян, еджыдъяслысь локтöмсö кылан, коммунистъяскöд тшöтш вöр керкаясын дзебсясян, еджыдъяслысь зверствояссö аддзан — вирыд пузьö, сьöлöмыд öзйö,— ставыс быттьö тэ дырйи вöчсьö Чукаибса косьöдз, еджыдъясöс вермöмöдз-зырöмöдз. Сэки тэ тшöтш нимкодясян. Висьтсö гижöма кокньыдик кывйöн, зэв дженьыдик сёрникузяясöн (конспект кодь). Сöмын, шуа тай, вывтi дженьыда. Медся нин этша гижöма Емдiнса фронтын Прокушев сетчöмсянь Чукаибöдз вешйылöм йылысь да сэтчöдз мунлiгас вöвлöмтор йывсьыс: сы вылö книгаас торйöдыштöма сöмын кык посньыдик юкöдтор (17 юкöд пиысь) – 6 лист бок. Медыджыд местасö сетöма, ме чайта, Керчомьяса вермасьöмлы. Абу весиг пасйöма Изьвайывса коммунаръяс йылысь («башнясö»), öти кывйöн абу казьтыштöма Каликова Домнаöс,— унатор на кольöма.
Сöмын колö шуны: «Ён тыш» Ичöт Иванлöн — зэв ыджыдтор, зэв бур (героическöй) висьт,— сэтшöмсö некод на öнöдз коми гижысьяс пöвстысь эз петкöдлы.
Кöть, шуам, сьöкыда лоö мырсьыны-уджавны коми войтырлы,— лигышмунтöдз мудзлыны, майышмунлыны,— пыр жö нин коръясöкö овлывлö и гажöдчан пора. Сэтшöм дырйиыс сьöлöм вылад кыдзкö лöсьыдджык, долыдджык, олам серамбанöн, нюмъявлам, весиг теш босьтас да чöскыда серавлывлам. Дерт, став шогыс и гажыс мунö олöм помысь: дзескыда кö олам да олöмсьыс кö аддзам сöмын лёктор, сэки сьöлöмным жугыльтчö, гажтöм босьтö. Мöдарö кö, бур олöмыс сетö долыдлун — сэки гажа, нюмъявмöн-серавмöн гажа. Мыйысь миянлы тешкодь овлö? Мый вылö миян серамным ёнджыка петö? Пыр кö öти сямöн, öти серöн, öти туйöд, некытчö мытшасьлытöг либö бокö кежлытöг миян олöмным мунiс, сэки эськö, колöкö, миян эз и вöвлы некутшöм шог ни гаж; сэки эськö нинöмысь эз лолы миянлы гажтöм ни тешкодь. Оласногас кö лоас кытчöкö бокö кежыштöм пыр мунан олан туйсьыс, сэки миянлы овлö либö шог, либö теш. Унаысь овлывлö и тадзи: пытшкöсладорсяньыс эськö оласногыс лёк, сöмын сiйö оз тöдчымöн сьöлöмтö жугыльт да дойд; сэки миянлы тешкодь жö кажитчö да тшöтш серавлам. Бурджыка кö да пыдiсяньджык кö эськö мöвпыштам, дерт, казялам — сералам асьнымöс, ассьыным лёк олан сямнымöс. Вот, Ичöт Иванлöн став посньыдик висьтъясыс татшöм олан сямсö и серавлöны.
Эм роч гижысь — Михаил Зощенко. Сiйö аслас посньыдик висьтъяснас серавлö йöзыслысь лёк ногса олан сямсö. Миян Ичöт Иван сiдзи жö, весиг гижанногыс Зощенколань мунö. Сöмын Ичöт Иван гижö комиöн да сиктса олöм костысь сюрöсъяссö босьталö, а Зощенко — роч, карса олöмысь. Ичöт Иванöс позьö шуны «коми сиктса Зощенкоöн».
Медвойдöр видзöдлам Ичöт Иванлысь висьтъяс гижан сямсö, ногсö. «Ён тыш»-сö кö гижöма сiйö, кыдз шусьö, «серьёзнöй, делöвöй» сёрни кывйöн, посни висьтъясас сылöн ёна мöд сикас кывйыс. Танi быд дженьыдик сёрникузяын (предложениеын) ляскысьöмаöсь мича, серамбана, коми йöзпытшса кывъяс. Найö нин весиг асьныс (сюрöссьыс öтдор) кыпöдöны лыддьысьыдлысь тешсö, перйöны нюмсö, петкöдöны серамсö,— сэтшöм кокньыдик тöдса кывйöн гижöма, дай кужöма коланiнö сюйныс йöзкостса тешкодь образнöй кывъяссö: «рушкуяс джаджъялас», «волысыд крутшнитiс-ори», «кузовыд дзобнитчис-уси», «шмуткысис», «тунагай гортö котöртö», «звиркнитiс-чеччыштiс», «рузъялöны-котралöны» — сiдзи и серöдöны быдлатi, быттьö тшук сэтчö и колö сэтшöм кывйыс, быттьö сытöг оз и ло сэтшöм мича. Сэсся нöшта öти ногöн мичмöдö Ичöт Иван ассьыс висьтъяссö. Коми йöз костын сёрнитiгъясöн унаысь (кыкысь-куимысь) öтиторсö шуасны. Тешкодинъясö кö öти тортö кык пöв шуан, кыдзкö быттьö нöшта тешкодь лоö. Сiдзи и Ичöт Иван вöчö. Сöмын мукöд дырйиыс грешитлö жö: вывтi нин уна пöв шуас; сэки вошö сэтшöмторйыдлöн теш петкöдланлуныс, весиг лыддьысьяс вермасны дöзмыны (дöнзьыны). Босьтам кöть: «Öльöкан öтнас да öтнас и сёрнитö... весиг и мунiгтырйиыс сёрнитö»,— тайö эськö и шань вöлi, а кор Ичöт Иван нöшта сэтчö содтö: «Туй кузя мунö да мунiгас и сёрнитö, лючкиа öд сёрнитöмöн и сёрнитö; гора гöлöсöн, ыджыд гöлöсöн и сёрнитö»,— артмö нин вывтi кузя; либö мöдлаын (печатайттöм висьт «Портфель»): «Асьныс зэв ёна кильскöны-сералöны; туй кузя ветлöны да асьнысö оз вермыны кутны серамысь. Асьныс куснясьöмöн сералöны, а висьтавны некодлы оз висьтавны,— сералöны, а мый пö и сералöны. Нинöм оз тöдны, а ставныс сералöны; войтыръяс серам вылö серамныс петö; ставныс сералöны; ёна и гажаа сералöны»—тайö, дерт нин, вывтi, татшöминыд оз содты тештö, сöмын дöнзьöдö, быдöн вермасны шуны: «Но, вывтi жö нин тай!..» Татшöминъясыс Ичöт Иванлöн бара уналаын паныдасьлöны. Том коми гижысьяс костысь Ичöт Иван медвойдöр босьтчис висьтъяс гижавны. Пöшти быд «Ордым» журнал номерысь (1-сянь 23-öдз) аддзан сылысь кутшöмкö висьт. Ми танi сылысь босьтам видлалöм вылö кымынöскö — медводдзасяньыс öнöдз — да тöдмасям, мыйджык йылысь Ичöт Иван гижö (пытшкöссö, сюрöссö), мыйясöнджык сiйö миянлысь тешнымöс перйö, мый вылö ми сералам? Зощенколöн эм книга да книгаыс ачыс юалö: «Код вылын сераланныд?» («Над кем смеётесь») — книгаыслöн сэтшöм и нимыс. Ичöт Иванлысь, час, видлам кымынкö висьт да мöвпыштам: мый вылö, збыльысь, ми Иванкöд тшöтш сералам?
«Ордым» журналлöн первой номерын Ичöт Иванлöн петлic кык висьт: «Нинöм сёйны либö сё сикас» да «Регыд ныр-вомад рабышта». Бöръяыс сюжетнас мунö «Демьянова уха» баснялань. Сэнi Демьян пöгибö воштö Фокаöс юкваöн — мырдöн тшöктö морттö сёйны, кöть эськö некытчö нин сылы оз тöр да; танi Ивö Степанöс винаöн (самöкурöн) Петыр мырдöналö: ю да ю, «он кö öд, регыд чашканас швачнита!» Степанöс восöдö нин, а Петыр век горзö: «Степан, эн колöкö чиганитчы, эн колöкö пышъяв! Лок колöкö, а то, мунан кö, регыд ныр-вомад рабышта!»
Воддза висьтыслöн сюрöсыс (пытшкöсыс) ыджыдджыктор йылысь. Варук пуöма-пöжалöма, лöсьöдöма «сё сикас» сёян-юан да коралö бабаясöс гöститны, печканъясöн пукалыштiгмоз. Нинöм эськö абу лöсьöдöма, да сiдз кöть мед прöстö пукавны воласны: гöстяясöс коравны нывсö ыстiгöн велöдö Варук. Сашук (нылыс) асывводзсяньыс котралас сикт кузя кык пöрйö. Бабаяс локталасны. Медвойдöр быдöнöс Варук винаöн юктöдö. Уна пöлöс вина лöсьöдöма: прöстöй вина, сакара вина, чöдъя, сэтöра, льöмъя, озъя, öмидза, сьöлаозъя, кампета, «компассея»,— быд сикасыс! Пуксяласны пызан сайö сёйны. Гöстяяс шензьöны: «Аттö, тэнад, Варук, сёян лöсьöдöма! Сикас вылö сикас. Поткöдны кö тэ йöзсö кöсйöмыд-а?» «Чöлöй, нинöм öд прамöя эг лöсьöд,— шуö Варук.— Мед пö мыйкö, няньсö да мый да, сёйинныд, мед нуръясьыштiнныд...» Эськö мыйсö абу лöсьöдöма! Няньтö пöжалöма: ид сора тупöсьтö и, шобдi сора тупöсьтö и, еджыд няньтö и, кöвдумтö и, рыська шаньгатö и, шыдöса шаньгатö и, картупеля шаньгатö и, нöкъя шаньгатö и, анькытша пирöгтö и, шыдöса пирöгтö и, кöлачьяс, преникъяс, ляпаяс, сöчöнъяс!.. Сёянтö пуöма-лöсьöдöма: кельчи черинянь, сир черинянь, сола черинянь, порсь яя шыд, свежöй кукань яя шыд, нöкйöн жаритöм картупель, жаритöм яй, пражитöм чери, шыдöса рок, картупеля рок, гречуга рок, роч анькытш, йöла рок, госа рок, проса рок, риса рок, яеснича, дрöчена, шобдi пызя нöкъя дрöчена, льöмъя ляз, чöдъя ляз, сэтöра ляз, сэсся дас пöлöс кисель, сэсся чужва, паренча, пöжöм йöв, пувъя йöв, чöдъя йöв, рыся-пöкъя. Сёйигчöж Варук юктасьö сурöн, ырöшöн, винаöн. Бабаяс сёйöны, юöны. Коддзöны. Сьылöны: «Ой, дай гöгыль кö гöгыль» да мый да. Пырас сэтчö баба чукöрад Егор, да сы вылын ёна тешитчасны — гачьяссö лэдзласны и быдтор... Ёна гажöдчасны...
Лыддян тайö висьтсö да кочкавтöдзыд серамыд петас. Эськö пыдiсяньджык кö мöвпыштан, серамыс танi ньöти абу, танi шог! Петкöдлыссьö миян пемыд коми аньяслöн омöлик оласногыс, лек ногöн «гажöдчöмыс»: жöритöны рушкуяс джаджъявмöн, вина юöны, морт вылын смекайтчöны,— лёк öд зэв сiйö эськö да, миян серамным петö. Ичöт Иван сiдзи кужöма гижны ичöтик висьтсö, весиг тайö лёк оласногыс быттьö оз и усь син водзад. Сiдзи и колö: гижис кö сiйö мöд ногöн — артмис агитка, ассьыс художество донсö висьтыс эськö сэки воштiс.
Дас нёльöд номер «Ордым»-ын эм висьт «Шева чуман». Талöн темаыс (построениеыс) мöд ногсаджык нин. Дерт, лыддигас и танi петас серамыд, сöмын помасьтöдзыс он тöд, кыдз мый ставыс и эштас: кытысь усьöма Öпрöсьлы карта пос улас чуманыс? Чуманыс кö эськö сюрис посводзысь ли, джаджйысь ли, кытöн унаысь овлывлö чуманыд, сэки эськö и сёрниыс некутшöм эз вöв. А тайö öд сюрöма карта вылысь, кодi сэтчö вайис да пуктiс? Дерт, «еретнича» кутшöмкö! Сэсся, чуман кö, дерт нин, абу прöстöй чуман: сэтшöминын öд оз овлы сöстöм чуманыд, сiйö — «шева чуман» нин, дерт. «Чуманыс эськö абу на омöль, абу на ёна и важ; кодкö ещö бур сюмöдысь вöчöма, дор гöгöртiыс мичаа куснялöма; сiдзсö эськö и мича да, шева чуманыд да мисьтöм кажитчö». Сiйö чуманыд вöсна ноксьöмыд мый ыджда кыптас! Кымын пöлöс сёрниыд, полöмыд лыбас! Сиктсö ставсö шызьöдас «шева чуманыд». Мыйсö оз вöч Öпрöсь тьöткаыд! Дзонь нöб туся пу ваясны, гöгöрбок тшынöдасны. Сэсся пачсö кыкысь лöдсавлiсны да жар вылас чумантö и брызнитiсны-шыбитiсны. Чуман сотчис, весиг öти öгыр чир эз чеччышт, дзик ставнас сотчис. Керкасö и картасö гöгöр тшыналасны: ачыс и, челядьыс и, скöтыс и кольмасны. Öпрöсьлы лигышмунтöдзыс лоас. А полöмыс! Кöть сотчис нин «шева чуманыд», век на öзйö: «Ставным нин, тыдалö, прöпадитам,— лыддьöдлö кольмöм челядьыс водзын.— Кутшöм омöльыслы нö шева чумансö миянлы колi вайны? Кутшöм грек нö миянöс татчö суис? Коньöръясöй дай бобöясöй, сё шайтъясöй дай сöкöлъясöй! Тiянлы нин со, тыдалö, тшöтш мöрччöма, тiянлысь нин, тыдалö, тшöтш сьöлöмнытö сёйö. Став мöстö и вöвтö, тыдалö, миянлысь тшыкöдас. Оз нин нинöмтор коль. Донаясöй дай дитюкъясöй!» Öпрöсь бöрдö, дай став челядьыслöн тшöтш синваныс петö. Рытнас локтас Öпрöсьлöн медыджыд нылыс, Агни, да вöлисти ставыс тыдовтчас: Агни, вöлöм, кöсйöма мамсьыс гусьöн Öгрöлы (сы ордын унаысь войпукъяс овлöны да) петкöдыштны гоз-мöд кольк да чумантö водзвыв и дасьтас — пуктас карта пос улас. Со и ставыс.
Тайö висьтсьыс ачыс нин моральыс тöдчö, оз ков висьтавны. Ми чайтам, лыддян кö тайö висьтсö Öпрöсь кодь коми аньлы, помасяс да ачыс серавны пондас. Тайö висьтсö позьö зэв лöсьыда пöртны ворсанторйö (инсценировкаö) да сцена вывсянь петкöдлыны.
Быд сиктын эм кутшöмкö да кутшöмкö «гажтöм» ин, медся гажтöмöн лыддьыссьöны шоръяс. Кöнкö кö эм шор-перевод — сiйö гажтöм нин. Йöзыд сыысь полö, сэтi вeтлiг-мyнiгъяcöн шуштöм босьтö. Унаöн чайтöны: сэтшöм шоръясас пö мутивöйяс олöны, мортьясöс пö куталöны да быд омöляс найöс пöртöны. Öти сэтшöм «гажтöм» шор йылысь — Сьöд шор йылысь и висьталö Ичöт Иван 18-öд номер «Ордым» журналын. Сиктсянь матыникын, зэв кузь козъя вöра да пемыд логйын, эм ичöтик шор — Сьöд шор. Важысянь нин йöзыс лыддьöны тайö шорсö гажтöмöн. Быдторсö больгöны шор йылысь, весиг васö (зэв эськö югыд да чöскыд да) некод оз ю, пань ва некод оз босьт: «Юан кö пö, сэсся «гажтöмö» пöран да мутивöй моз жö чиклясьны пондан, сюр да бöж пö быдмасны и»,— шуасьöны сиктсаяс. Öтчыд тайö шор дорас вöлi локтö рытын Митрей дядь, полысь сьöлöма морт. Тшак вотны ягö кайлöма да тшак тыра кузовöн да наберушкаöн гортас вöлöм лэччö. Шор дорад кутас воны да сьöлöмыс мортыдлöн и повзяс: «...пельяссö торгöдöма, синъясыс кольча кодьöсь, юрсиыс щöть моз сувтöма, шапкасö весиг лэптö; мышку кузьтаыс кöдзыд пöсь визувтö, быттьö кöдзыд нидзув виззьöдö, став яйсö тшöтш гежмалö, кöдзыдöн кезйöдлö». Шортö чеччыштiгöн Митрейлöн öтар кузов волысыс и орö. Сыысь повзясны ракаяс (пукалöны вöлöм козъясад) да шаркнитасны-лэбзясны. Тайö шумсьыд Митрейыд нöшта ёна повзяс, мöд волысыд кузовыдлöн орö, шмуткысяс кузовыд муас; шевкнитас кинас — дай наберушкасьыд тшакыд киссяс: ельдöгъяс да ягсеръяс ставныс разьпельö гöгыльтчасны. Кутшöм нин öктысьöм! Митрей сынисадь, тунагай гортö котöртö, мый вермö, толькö тöвзьö. Шапкатöм, юрсиыс летъялö, дукöсыс разсьöма да пöлаясыс павъялöны. Сы шöрö-водзö гöра йылас вöлöма Степа тьöтка, — мöс корсьны ветлöма. Аддзас Митрейтö да лясмунтöдзыс повзяс. Гортас öдва ловйöн воас Степаыд да висьталас: «Садь быртöдз Сьöд шорад повзьöдiсны. Гажтöмыс öд попö пöртсьöма да сiдзи и лэбалö. Ыджыд паськыд pизia, лёзь юрсиа...» Аскинас Митрей висьталö уна йöзлы (чукöртчöмаöсь да): «Гашкö, дасöн уськöдчылiсны. Первой мышсянь кодкö тойыштiскодь да кузов вылö пуксис, кыкнан волысыс ори... Ме — пышйыны. Гöра йылас öти кайöма да горзö: «Кутöй пö сiйöс, кутöй!» — кутшöмкö баба кодь быттьö ачыс... Шапкаöй уси да эгö небось копыртчыв... Мед нин мися став тшакöс и шапкаöс сёясны-тувъяласны пеж горшаныс, а ассьым юрöс ог на жö сет...» Йöзыд кывзöны да шензьöны, быдöн полöныкодь. Некод оз лысьт мунны. Кык лун мысти вöлисти Митрей смелмöдчис да ветлiс Сьöд шор дорö кузовысла. Тшаксö бöр кузовас да наберушкаас тэчис. Кузовлы волысъяс вöчис да гортас нуис. Ачыс шензьö: «Вот дивöыд, öд сьöктаыс и быдöн важкодьыс! Нинöм абу и лоöма? Со эськö сэсся и шензьы!»
Тайö висьтыс петкöдлö, кыдзи нинöм абуторйысь (ракаяс лэбзьöмысь да кузов волыс орöмысь) пемыд коми войтыр костын вермöны артмыны «гажтöмъяс» да кыдзи сы йылысь сэсся паськалö больгöмыс-сöрöмыс. Гижöма ёна бура, тешкодя, позьö чöскыда серавны!
Öнi босьтам Ичöт Иванлысь медбöръя висьтсö — «Öльöкан» («Ордым», 23 №). Мый петлiс Ичöт Иванлöн кык воöн «Ордымын», на пиысь тайö медыджыд висьт. Öльöканöс суседъясыс сералöны, бабаыс нёльöд ныв нин вайöма да, а пиыс век абу. Öльöканлы забеднö да юö, ыждалö бабаыс водзын, скöралö,— ачыс эськö сiдзсö абу скöр сяма да, йöзыд тай воштасны сы выйöдзыд морттö. Сэсся кыдзкö и аслыс абу жö лöсьыд йöз водзас — пыр öтарö помся ныв да ныв мыйлакö бабаыслöн чужö? Öльöкан чайтö: чирыштан кö бабатö, гашкö и пи чужтас да? Ёна и чиршöдлiс сэсся гöтырсö бöръя ныв кагасö вайöм бöрын: «Тэ, баба, нарошнö нин, тыдалö, менö бестшеститан. Нарошнö ныв вылö ныв ваян. Пöдтыны али мый кöсъян? Ещö кö ныв меным ваян, ловтö и босьта. Кыкнаннытö ловйöн гуала!»
Tанi — зэв ыджыд оласногса трагедия. Öти-кö, йöзыд лёка видзöдöны ныв кага чужöмыд вылö, пи вылö — ёна бурджыка: ныв помсьыд пö öд нинöм абу бурыс; мöд-кö, мужик мортыд (верöсыс) быттьö яналö йöз водзын сы вöсна; коймöд-кö, чайтöны, быттьö нывъяссö чужтöмысь пыр öтнас баба мыжа. Та серти позьö сэсся гöгöрвоны, мый вöчсьö сьöлöманыс Öльöкан гозъялöн!. Ичöт Иван ёна бура вермöма петкöдлыны кыкнанныслысь мучитчöмнысö, сьöлöм пыдзрасьöмсö (душевные переживания). Тайö висьтсö (кöть кытсюрö гижöма и кокньыдик-тешкодиник кывъясöн) оз позь лыддьыны тешкодьöн. сералан торйöн; тайö — йöзлысь психология тöдмалöм (анализ). Уна нывбабаяслöн (дай мужикъяслöн), кодъяс вывтi мунлiс татшöмкодь олöмыс, ме чайта, тайö висьтсьыс сьöлöмъясныс майышмунласны-нюкыртчыласны — сэтшöм тайö збыль да веськыд гижöд!
Öльöкан гöтыр бара нин нöбасьö. Бара тiралö-полö, мед эськö эз жö нин бара ныв чуж. Шогысла юрсиыс весиг усьö. «Кыдз нö эськöн тöдан — пи али ныв? Уна ныв да пи кö эськö вайлi, дерт, колöкö, и водзвыв тöдан. Гашкö, пинад кыдзкö мöд ногöн нöбасьöны да? Пи кагаыд, гашкö, и рушкуад кыдзкö мöд ногöн быдмö да? Питö вайлытöгыд мыйöн тöдан? Кутшöм бара писö новлöдлöмыс-а? Нывъястö тай зэв сьöкыд-а, öдва и ловтö колясны — сэтшöма мучитасны. Пиыд, гашкö, оз и мучит да?..» Me чайта, уна нывбабаяс нöбасигъясаныс тадзи нетшкысьöмöн думайтöны... А кутшöма шогöдiс Öльöкан гöтырöс, кор гидын сылöн чужис бара ныв кага! Синваыс, коньöрлöн, тюргöмöн-тюргö: «Мый бара, дитюкöй, миянлы тэкöд лоö-а? Мыйла со тэ свет вылас чужин-а?..» Дыр бöрдiс. Öльöкан эз вöв гортас — юö да ветлö, оз инась. Воис кор да тöдiс, ёна и скöрмис, сьöлöмыс пузис. Сёрйысь öщöпек кватитiс да бабаыслы кокас швачнитiс — чорыда кучкис. Баба эз весиг и вöрзьöдчыв. Чужöмыс векняммöма, кельдöдöма, весиг öти вирпас абу. Синмыс вöйöма гуранö. Визувтö синва. Вом дорсьыс чепöсйö вир. А морöс бердас, нёнь дорас, ляскöма кагасö, акань кодь ичöтик кага! Ставнас ачыс тipалö... Öльöканлöн сэки друг быттьö вежöрыс воссис, синваыс тюpöбтic, бабаыс водзö пидзöсчанясис да ыджыд гöлöсöн бöрддзис: «Прöстит... прöстит менö, пьянникöс!.. Тэ мучитчин, а ме... а ме... Прöстит менö, дона морт! Некор нин сэсся ог вöрзьöд. Мед сераласны кö... Мед миян нывъяс кö... Мед сераласны, чöрту!.. Татшöм ичöтиксö, мичасö, донасö!.. Со кутшöм юрсиыс небыд!..» Öльöкан зэв небыдика шыльöдö кагасö, муртса-муртса кисö инмöдыштлас. Шыльöдö тшöтш и бабасö, дзугсьöм юрсисö ньöжйöник веськöдалыштö. Юрлöссö лöсьöдö, шебралö да синва сорöн кевмысьö: «Прöстит менö, баба!.. Мед сераласны кö, ньöтчыд нин сэсся тэнö ог вöрзьöд. Дас ныв ещö вай, помала и вай даснансö! Весиг чуньöн ог вöрзьöд!» Гöтырлöн сьöлöмдiныс шоналiс татшöм кывъяссьыд. Нимкодьысла синваыс тюргö. Ставныс бöрдöны радысла, серамбанаöсь: асьныс и, пöч мамыс и, челядьыс и...
Сöмын Öльöканöс йöзыд сералöны да забедаыс босьтлас жö. Код юръяснад унаысь скöралö. Бара нин бабасö видлывлö куш нывъясöс помала вайöмысь. Квайтöд кагаöс чужтыны гöтырыс эз нин лысьт гортас, петiс йöзö, Парö ордö. Чужис пи. Мамлысь нимкодьлунсö он вермы гижныс. А Öльöканлöн радыд! Кылiс да садьтöгыс моз локтiс баба дiнас: «Донаöй, зöлöтöйöй, зарниöй бабаöй!.. Пи! Збыльысь нö пи?.. Ыджыд пир вöчлам, мед став йöзыс тöдласны, мед став мувывса олысьыс тöдлас: Öльöканлöн пи чужöма!.. Пи! Аслам пи!.. Видзчысьöй öнi меысь, лёк йöз!.. Час, кодöс понданныд серавныд?..» Öльöкан этшсö оз тöд ассьыс: быд керкаын ошйысьö, быд мортлы ошйысьö: «Тiян öд пиянныд мый, зырымбедьяс! А ме вот прöмышляйтны нин кöсъя мунны аски!.. Шабаш öнi став писарыслы тшöтш!.. О, менам пи лоö мастер! Me думайта, ставнас лёк олöмтö путкыльтас, ставсö шыльöдас. Ti öд мый, йöршитöмныд пиянтö да некытчö онö и лэдзлö. Колö вöля сетны, мед этша юр вемнысö песлöдласны. Мед ставсö тöдмаласны!..» «Сэтшöм нимкодь Öльöканлы пи чужöмсьыс! Став яйыс радлö: öд пи чужöма, пи! Чöлöй пи, дзонь морт! Аслас пи!» — тадзи помасьö тайö висьтыс. Кытсюрö кö шыльöдыштан (вывтi унаысь öтитор йылысь шуöмъяссö), тайö висьтыс Ичöт Иванлöн став висьт письыс лоö медбурöн, танi медпыдiтi оласногсö гöрыштöма ciйö. Кöнсюрö тайö висьтас эмöсь нелючкияс, босьтам кöть: пузчужöм кагаыд кияснас оз на вермы мам нёньтö корсьны; кагатö керкаын коми йöзыд оз купайтлыны — пывсянын мыськавлöны, гöгсö войдöр кöрталöны, сэсся вöлисти вундöны, да «чöрс дозъяд» оз пуктыны ловъя гöг яйсö, пуктöны гöг помсö, кор ciйö кагаыдлöн усьö (косьмас). Эмöсь танi вывтi «восьса» кывйöн гижöминъяс,— вермасны, гашкö, кодсюрö лыддьыны весиг вульгарнöй туйö,— сöмын татшöм сикас висьтад кытсюрö неуна восьтытöгыс оз позь. Вот татшöмöсь висьтъясыс миян коми гижысь Ичöт Иванлöн. Ми аддзылiм-тöдмасим ciйö гижанногöн, гижан сямöн. Сералыштiм мукöдiнъяссö лыддигöн. Öнi весиг позьö нин и гöгöрвоны, мый вылö серамным петö, мый сералiм. А серавлiм ми гижысьыскöд öтвылысь лёк оласногсö коми войтыр костысь. Ичöт Иванысь артмöма нин бур коми гижысь, гижö гöгöрвоана, мичаа, шыльыда, лöсьыда, кокньыда. Кывбуръясыс дорысь прозаыс сылöн ёна вылын быд ногöн. Колö босьтсьыны Иван ёртлы сэсся ыджыдджык висьтъяс (повести, романы) гижавны. Ciйö удж вылас, ми чайтам, нöшта на буртор петкöдлас коми войтырлы миян Ичöт Иван.
1930
˜ ˜ ˜
| û | ¸ | µ | ÷˺ | µ | ½ĸ | ľ¾Ÿ | ÿ AUDIO CD |
Vidhza olan! Vidhza koram! copyright 2008–2010 © foto11.com Contact art@foto11.com |