![]() КОМИ КУЛЬТУРА ГРАММАТИКА СЛОВАРИ ЛИТЕРАТУРА МУЗЫКА ТЕАТР ЭТНОГРАФИЯ ФОТОАРХИВ КУПИТЬ AUDIO CD КНИГИ |
ЮРИНДАЛЫСЬ |


Издание 2003 года
Кузьдав туй кажитчис зэв кузь да уна вожа пу кодьöн, кодi быттьö коркö важöн нин сулавлöма Важгорт сикт местаын, сэсся пöрлöма паськыд парма шöрö, вочасöн топалöма му бердö, вылiсяньыс тупкысьöма вöрöн. Куш вöлi сöмын дiныс. Босьтчис тайö дiныс самöй сикт шöрсяньыс, нюжалiс ыбъяс вывтi, прöйдитiс пöскöтинаяс кузя, пес керасъяс пыр. Вожъясыс — рытыв–войвылö, асыв–войвылö — заводитiсны торъявны вöрöд мунiгöн нин. Сэнi найö асьныс вожавлiсны посниджык вöр туйясö да, медбöрын, потласисны трöпаясö. И ветлiсны сэтi йöз, кыдзи ветлöны кодзувкотъяс турун пöвстö вöчöм асланыс туйясöд,— некодлы тыдавтöмöсь, ылö нимавтöмöсь. Кодзувкотъяс моз жö тэрмасисны, на моз кыскисны асланыс кумторъясö ставсö, мый сетiс налы вöр–ва–матушкаыс. Зверь–пöтка, тшак–ягöда, пуа кöлуй, тыла нянь, весас видзьясвывса турун — уна, унатор воис Важгорт сиктö буретш тайö туйöдыс.
Таладорын жö вöлi и Матвей Степанлöн вöралан угодьеыс. Трöпаыс торъялiс туй сюрöслöн медся йылас нин. Сiмва ю вомын, кытчöдз тырмис гортсянь мунны пöшти лунбыд. Водзö сiйö нюжалiс ю катыдлань. Колiс вуджны ещö кык ёль, öти нюр коласт, куим яг нöрыс да вöлисти петкöдчылiс вöралан керкаыс.
Керкатор сулалiс Сiмва берегын, кыз пожöмъяс улын. Сiйö вöлi тшупöма восьмерик керъясысь да вевттьöма сэтшöм жö кыз вöрысь вöчöм тьöсъясöн. Керка водзыс лэбула, кытчö вöчöма конда плакаясысь ляпкыдик пызан да пукалан местаяс. Лэбулас жö, пöтöлöк плакаяс помас, кымыньтöмöн куйлiсны пусян пöрт, ва видзан туисъяс, чуманъяс, тасьтi–пань, зверь куяс балитан кöлуй. Танi жö овлö неыджыд сёян запас, истöг либö тывкöрт да биа из, некымын вой узьмöн пес, кодъясöс дасьтöма ёнджыкасö сы могысь, мед, воас кö тшыг морт, вермас нуръясьыштны да шойччыштны.
Керка дiнсянь неылын, вöрас моз нин, вöчöма щамъя — вöралiгдырйи нянь–сов, зверь–пöтка да кыйсян запас видзанiн. Вöралысьяслöн тайö аслыснога жытник, сöмын вöчöма сiйöс джуджыд столбъяс вылö, мед эз вермыны сюрны сэтчö шыр ни ош, му вывтi кыскасьысьяс ни сынöдтi лэбалысьяс.
Сёян запассö Степан мöдiс сэтчö вочасöн чукöртны пöтка кыйигöн на: то пызьтор катöдыштас, то зöр шыдöс, сукартор, сов, медым бур вöралан кадö этшаджыкысь лэччывлыны гортö.
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() | ![]() |
Коми охотники. Автор Сергей Добряков (1964 и 1972). Холст, масло. Персональная выставка, Коми национальная галерея, Сыктывкар, 2009. | |||
Вöлi лöнь рыт. Дыр кадся зэръяс бöрын шойччис вöр. Небесаыс кытсюрö воссялiс да тайö небеснöй öшиньяс пыр тыдалiсны кос кымöръяслöн лестукъяс, кодъяс вылын пöртмасис арся шондiлöн кыаыс. Друг кöнкö ылын–ылын увтыштiс пон. Дугдылiс. Сэсся бара мöдiс увтны, но зiльджыка, ыджыдджык надеяöн. Шковгис лыйöм шы. Вöр–ваыс, кажитчö, дрöгмуныштiс, мöдiс кывзысьны. Банькаводзса бипур местаын, вöлöм, пуркйысьöма сьöла, и сiйö жбыркнитiс татысь сукджык вöраинö. Вöр–пу йывтi тэрмасьöмöн лэбис ю катыдлань öтка сьöд тар. Ыджыд шумöн прöйдитiсны керка мыштi йöраяс. Локтö морт — колö лоны век дасьöн.
Бара кылiс понлöн увтчöм, öнi матынджык нин. Но кадыс сёр, и вöралысь, кылö, мöдiс чуксавны понсö. Увтiс пон — горöдлывлiс кöзяин. Увтчöм вочасöн нормис, заводитiс орласьны да дзикöдз лöнис.
Рöмыдсьыс нин воыштiс мортлöн сёрни шы. Скачöн петкöдчис Лыско, кытшовтiс керка гöгöр, удитiс исавны быд эмасö да уськöдчис трöпа кузя бöр, кöзяевалы паныд.
— Но, кыдзи сэнi? Ставыс пöрадокын?— понöльяс сайын на Лысколысь, кылö, юалiс Илья.
— Мува–ува!..— ставыс пö лючки–ладнö. Сöмын вот сёйны ёна ковмис.
Мишка восьлалiс Илья бöрся. Кыкнанныс сукманаöсь, гын шляпааöсь, кучик пельпомъяса лазъяöсь. Кокъясас налöн кучикысь вурöм пимияс, мышъяс вылас гырысь нопъяс. Кыкнанныс пищаляöсь. Пырисны керка лэбулö, кöзяйскöя видзöдлiсны гöгöр.
— Вот и ми воим, керка–матушка,— первой шыасис Илья.— Лэдз жö патеруйтны... Вель дыр ковмас овны.
А тайö жö кадö Мишка клёнöдыштiс чер тышнас пызан плакаö. Гöгöр юрöбтiс йöла шы, и тайöн лои юöртöма вöрсö и васö, мый локтiсны асьныс кöзяева, мый найö овмöдчöны танi.
Пöрччысьöм бöрын кык вок пыр жö босьтчисны уджö. Тöдчис первойсяньыс — ыджыдджык пыддиыc танi Илья. Сiйö лöсйыштiс чагъяс да мöдiс биасьны ывлавыв бипурйö, мед заводитны пусьыны, а Мишкалы тшöктiс лэччывны ю дорö вала.
Регыд мысти гажа бипур весьтын öшалiс нин пусян пöрт. Билы паныд мыр вылын пукалiс Илья да кулис уръясöс. Тшын петан розьöд керкаысь пуркнитiс тшынтор — тайö Мишка ломтiс изйысь тэчöм гор. Пачыс ломтыссяс, тупкасны тшын петанiн да öшинь пыдди розь, пöдлаласны öдзöc, и пач изъяс дiнысь лыньгысь жар öдйö шонтас сьöд глянецöн югъялысь керка пытш, вöтлас кöдзыдсö джоджысь и пöлöк вылысь, код вылын ковмас узьны.
Но мый тайö? Мыйла Лыско друг эновтiс ур сёйöмсö да мöдiс сюся видзöдны керка öдзöслань? Илья видзöдлiс жö. Трачкöдчöмöн, кылö, ломтысис пач, кыза шпургис–петiс тшын. И сэк жö быттьö мыйöнкö ныжторйöн кодкö инмöдчис Илья сьöлöмö. "Кöнi — мый тайö сэтшöмыс?"— югнитiс Ильялöн юрас. Сiйö кöсйис нин чукöстны Мишкаöс, кыдз сэк костi мурöстiс Лыско да уськöдчис öдзöслань. Джынвыйö восьса öдзöс порог вомöн тыдыштлiс Мишкалöн киыс. Сiйö быттьö мыйкö кватлалiс, но некыдз эз вермы судзны. Илья уськöдчис, öдйö восьтыштiс öдзöссö.
— Мый сэнi керсян?..— вежсьöм гöлöсöн горöдiс сiйö. Но Мишка нинöм эз куж шуны. Сiйö видзöдiс вокыс вылö паськöдöм синъясöн да вöйысь морт моз зiлис лолыштны. Ильялы мышкас быттьö койыштiсны кöдзыд ваöн.
— Мися, мый лоис, Мишка?..
Лыско аддзис кöзяевалысь шемöсмöмсö да инас эз öшйы, то öтарö уськöдчылас, то мöдарö.
— Ко–кодкö эм... к–керкаад,— медбöрын, артмис Мишкалöн.— Ыджыд. Гöна...
— Дугды, зон...— порог вомöн кыскыштiс воксö Илья.
— Сё ей бог,— пернапасасис Мишка.— Менö кватитлiс юрöд, кор ме мöдi пыркöдны пöлöк вылысь узьлан турунсö.
— А тэ нин повзин,— ассьыс дрöжжитöмсö дзебны зiлигтыр Мишкаöс лöньöдiс Илья.— Шыр ли вурдысь прöйдитiс, а тэныд код тöдас мый кажитчис.
— Абу шыр, ни вурдысь...
— Но ладнö... Бурджык не повны... Öнi жö ми сiйöс юрсиöдыс татчö, би дорö, кыскам.
Бöръя кывъяссö Илья шуалiс гораа, мед сiйö, кодi дзебсясьö керкаас, бура кылас, мый кык вок сыысь ньöти оз повны. Он öд тöд нинöм: гашкö, ачыс вöрсаыс овмöдчöма найö керкаын.
— Öдзöс порог дорас пукты рос. Ме крестала тшын петанiнсö,— ньöжйöджык нин шуис Илья.— Небось, некытчö лоö воштысьнысö.— И котöртiс вöчны пернапас тшын петан розьö.
Тайö вöлi медся вернöйтор — не повзьыны мутиысь, босьтны асьтö ас киясö. Воштысьны öнi мутилы некытчö, быть лоö пöртсьыны зверь–пöткаö либö вурдысьö, шырö... А наысь нинöм нин повны. Но видзчысьны оз мешайт, дасьöн лоны некор абу лишнöй. Ильялöн дрöбöвикыс вöлi заряда, и заряд вылас сiйö öдйö сюйыштiс ыргöн пуля: свинечыд мутияслы оз мöрччы,— тадзи шуöны пöльяс.
— Öзты сюмöд. Киад босьт чер,— дженьыда шуалiс Илья.— И эн пов. Мортыд ставсьыс вына. Сiйö — чера, пурта, пищаля. И шöйöвошны оз ков. Шöйöвошöм ыж завор оз аддзы, а тэ потшöс косттiыс сяммы вуджны... Лыско, кöнi тэ?.. Сейчас ми пыравлам пытшкас...
Мишка вöлi век на блед да шöйöвошöм. Сылöн некыдз эз öзйы сюмöдыс. Илья удитiс нин вöнясьны, сюйис пуртöсö ош кыян пуртсö, чабыртiс пищальсö кыкнан кинас. Сылöн чужöмыс петкöдлiс кутшöмкö аслыспöлöс повтöмлун: либö кувны тышын, либö шедöдны победа. Татшöм йöзлöн татшöмторйыд артмö кокниа, дыр думайттöг. Но сэк жö тайö эз вöв мывкыдтöм сюсьлунöн. Природнöй повтöмлуныслы водзджык нин отсавлiсны ён–мыны да сöвмыны повтöмъяс йылысь висьтъяс, йöзкостса обычайяс, мойдъяс.
— Первойöн пыра ме,— шöпкöдыштiс вокыслы Илья.— Тэ — ме бöрся. Мöдан меным югдöдны. Öдзöссö ас бöрсяыд пöдлав... Лыско, ус–с!
Здук кежлö ставыс быттьö кынмылiс места вылас. Тадзи овлö сэк, кор виччысян мыйкö страшнöйтор. И ставыс друг быттьö ловзьö, кор страшнöйтор пыддиыс тыдовтчö кутшöмкö серам петкöдланатор. Тадзи, буретш, и артмис.
— Мишка–а!— вак–ваккерис Илья.— Тэ тай труст вöлöмыд!.. Видзöдлы... Повзьöдчысьыд!.. Ха–ха–ха!..
Тшын вöсна несъялiгмоз банька пытшсянь петiс Лыско. Вомас сiйö кутiс сюзьöс. Сюзь, тыдалö, удитöма кольмыны да вöрöдiс сöмын вомнас.
Дерт, кык вок гöгöрвоисны, мый сюзьö быть лои пöртсьыны вöрсалы. Но öнi сiйö вöралысьяс киын, да найö вермасны вöчны сыкöд, мый кöсъясны.
— Нолтö петкöд ывлаас,— Лысколы тшöктiс Илья.— А тэ, Мишка, босьт сiйöс да пукты со эсiйö мыр вылö.
Илья лыйис сюзьлы ыргöн пуляöн. Тадзи лоö лададжык.
Недыр мысти кымöр пласт косттi петкöдчылiс тöлысь, быттьö видзöдлiс, эмöсь абу нин керка водзын вокъяс, и кор аддзис, мый найö пырöмаöсь узьны, дзебсис бöр.
Банька пытшкын вöлi шоныд. Илья куш дöрöм кежсьыс куйлiс пöлöк вылын гыравыласьöмöн, Мишка пукалiс джодж плакаяс помын да пешалiс гор водзын сотчысь сартасъяс. Сюзьöн ноксьöм бöрад кыдзкö сьöлöмъяс выланыс эз вöв лöсьыд, быдтор йылысь думайтсис.
— Быд ногыс овлö вöралысьясыдлöн,— чöв–лöньсö дзугис Илья, мед панны сёрни.— Помнита пöльлысь татшöм висьт. Мöдан кывзыны он?..
— А ме, гашкö, ачым сiйöс кывлi нин.
— Тайö сы йылысь, кыдзи миян пöльным нетшыштлöма ассьыс тошсö.
— Эг кывлы, висьтав.
— Но вот,— Мишка дiнö воыштiс Илья.— Вöралас сiйö öтнас да узьмöдчас тöдтöм керкаын. Узя пö. И друг ун йывcьыс кылас, кыдзи чужöм вылас кодкö шлап пуктас лючки морт ки. Дедö садьмас да думайтö: навернö пö вöталi тайöc. И бара мöдас вугравны. Сiйö оз на эшты прамöя унмовсьны, и бара лючки быттьö кодкö кипыдöcöн шлапнитас чужöмас. Ок, ерöмакань! Юрси по сiдзи и сувтiс, а киöй пö ачыс нюжалiс бокын куйлысь чер дiнö. Думыштас: узьмöдчыссьöма ворса ордын, войбыд мöдас вильшасьны мутивöй. Дерт, он кö повзьы, нинöм оз вермы вöчны... Ладнö. Унмöй, шуас, вошис, виччыся выльысь ки пуктöм. Но некöн некод оз кыв, ни выльысь оз вильшась. Мортыд чеччас, биасяс, ставсö видзöдлас — абу, быттьö нинöм и абу вöвлöма. Водас бöр. И муртса куняс синъяссö — тайö жö киыс клоп пуктыссяс коймöдысь да ещö веськыда вом вылас. Ме пö тай кыдзи цапкыси аслам киöн аслам жö ныр–вомö да мый вынысь сöр–витi мутиыдлысь кисö — тош джынйöй по сiдзи и шедi.
Илья тайöс висьталiс гажаа да гусьöникöн видзöдлывлiс вокыс чужöм вылö. Мишка, тыдалö, век на вöлi повзьöма да Илья жалитыштiс сiйöс.
— Кодi вöлöма, думайтан?— юалiс сiйö.
— Тöдöмысь, ачыс, вöрсаыс.
— А вот и абу. Борда шыр вöлöма. Вот кодi. Асывнас нин пöльö аддзöма, мод пöрйö корсигöн. Борда шырыд öд еджыд вылад век пуксьывлö.
Мишка лолыштiс кокниджыка.
— Бур ещö — дзикöдз абу повзьöма...
— Вермас, зон, лоны, струситан кö.
Олыштiсны чöв. Керка водз лэбулын, кылö, эралыштiс Лыско да бöр ланьтiс.
— Тайöтö мый на!— тöд вылас уси Ильялы пöльыслöн выль висьт.— Мöдысь сiйö повзьылöма, дак, повзьылöма–а–а! Вöралiгöн жö... Луныс, тöдан кö, вöлöма слöта–зэра. Рытъявылыс нин, керкаланьö мöдöдчигöн, воштас понсö. Да öд кыдзи воштöмасö! Увтас понйыс ичöтик понöльö. Киöн кöть босьт урсö, и пышйыны сылы некытчö. Но, думайта пö, менам понлы татысь оз жö ков лыйöм, сiдзи кутас. Понöльтö сiйö летыштас — урыд му вылö дай усйыны. Пон — тюв–тяв и кутны оз сяммы. Скöрмöма сэки миян пöльыд (а вöралiгад öд скöравны оз позь), куимысь сьöлыштöма дай понсö лешкöма, мед пö тэнö сюраясыс нуасны. А ачыс воас керка дiнö. Олас рöмыдсö, пуас шыд, сёяс,— пон век абу ни оз увт некöн... Та–а–ак. Воас пö, колöкö! А сьöлöмыс аслас, век жö, абу местаын: ассьыс лешкöмсö оз вермы вунöдны. Сэсся пырас керкаö, водас, узьö чесь–чесью и быттьö вöталö: сы дiнö локтас зэв мича нывбаба. Воас, колö шуны, и этадз нюжмасьö. Да, мый нö? Абу дивö. Вöрын дыртö олiгöн вöралысьяс дiнö пö, узигас, частö волывлöны татшöм краляясыд. Висьтавлöны, мöд воас пö весиг кагааöсь нин овлöны... Но вот. Пöльным сэки миян вöлöма буретш верстьö морт. Сiйö и шуас мича нывбабаыдлы: "Вод пö инö менам мышкö, окота кö". А бабйö та вылö и рад, водас... Сöмын миян пöль друг мöдас кывны — шöвк платьеыс баруняыдлöн брöд ва, весиг пöльлы дöрöм пырыс йиджö. И кыла пö, кыдзи ньöжйöникöн нисьö садьма, нисьö ог... Сэсся восьтас синъяссö — пемыд, оз лысьт вöрзьöдны киöн ни кокöн. Ставыс тöд вылас усяс — понсö воштöмыс и, керкаö пырöмыс и, водöмыс... А ачым, шуö, лючки кыла — менам мышкын кодкö куйлö. Ок, зонмö! Вöлисти повзьöма мортыд. Ки ни кок оз вермы вöрзьöдны места вывсьыс... И вот, танi сэсся медся интереснöйыс лоö. Сартасыд, аддзан, помасьö. Выльöс пеш.
— Эн на, сiдзкö,— тэрмасьыштiс Мишка пешны выль сартас.— Сiйö, гашкö, и тайöс вöталiс да?
— Э–эз. Тэ кывзы водзö.— Илья друг лэптыштлiс нырсö, исалыштiс керка пытш шоныдсö.— Мем, кажитчö, кольмöдан дук кылö. Час ме восьтыштла тшын петанiнсö.— И сувтлiс.— Но вот,— пуксис бöр.— Кияс и кокъяс, шуö, быттьö турдöмаöсь... И сэк жö лючки пö кыла сылысь весиг лолалöм шысö. Кöть весьöпöр сэтчö. Но и тайö на, вöлöмкö, этша. Ывла вылас заводитöма кодкö кывны — не то му вылас, не то пуяс вылас. Öтчыд горöдас дай мöдысь. Ме пö тай сiдзи думайта — бабйöыслöн другыс волiс. Сэсся тай кыдзи горöдас коймöдысь — пöльö мыш сайын куйлысьыд звирк чеччыштас да öдзöсö! Понйыс вöлöм керка дiнас нин да заводитас лёкысь увтны. Сiйö сылöн нёль синма жö вöлöма, быдöнöс вермö аддзыны... Чеччи пö, кватитi пищаль, уськöдчи ывлаö да резь лыйи пемыдас. И кыла пö, кыдзи кöнкö ылын нин мöдiс кывны вöр тырыс серам. Тöдöмысь, шуö, вöлiны найö, сералiсны ме вылын.
Интереснöй висьт помасис. Локтiс кад водны. Но кöть и водан, дыр оз мöд узьсьыны. Юръясас вокъяслы воисны быд сикас небыличаяс, приметаяс, страшнöй висьтъяс. Öд налы татшöмторъяс йывсьыд висьтавлiсны и потанас качайтчигöн на, и кор нин вöлiны гачаöсь, и öнi, зонмалан кадас. На йылысь найö кывлiсны ас кодьяс вомысь, бать–мамныс вомысь, пöль–пöч и "бур" йöз вомъясысь. Та йылысь жö висьталiсны поп–дяк, мый муыс пö миян тыр нечистöй силаöн, и весиг ачыс енмыс, став ангелъяскöд öтув, оз удит видзны уна йöзöс грекö вöйöмысь. Вöрсаяс, васаяс, быд сикас мутияс йöз вежöрын олiсны сiдз жö збыльысь, кыдзи, шуам, зверь–пöтка, вöвмöс. Быд морт аслас вежöрын найöс аддзис кыдзи ловъяторъясöс, кодъяслöн эмöсь ки–кок, сюр–бöж да мукöд–торъяс. На йылысь "учёнöйяс" гижисны книгаясын, художникъяс рисуйтiсны картинаяс... Вермисны–ö та бöрын Илья да Мишка думайтны, мый пöльыс дiнö водлiс аслас жö понйыс, кодi вöрысь волiс кöзяин унмовсьöм бöрын нин, а эз кутшöмкö бабйö? Пöльыслöн понйыс кылiс керка дiнö матыстчысь сюзьлысь буксöм, уськöдчис ывлаö да кутiс увтчыны. Но вермис–ö тадзи чайтны пöльыс, кор сiйö лючки аддзылiс сы дiнö мича бабйöлысь волöмсö, ачыс тшöктiс сылы водны, кöть эськö став тайöторйыс вöлi йитчöма аслас жö пон воöмкöд, сылöн сы мышкö водöмкöд? Понлöн слöтитчöм ва гöныс, кор сiйö инмис кöзяин мышкö, дзугис кöзяинлысь мича вöтсö, но тайö вöтыс мöдiс нюжавны водзö, сöмын садьмöм вежöр дырйи нин. Позис öмöй гöгöрвоны сэки, мый ывлаын горзiс эз сюзь, а бабйöлöн мути–другыс, мый ывлаö уськöдчис не аслас жö понйыс?
Мишка вермис шуны вокыслы сöмын öтитор:
— Водiгас миян пöльным, тыдалö, пернапассö чöвтлöма на.
— Код тöдас,— вочавидзис Илья. Сэсся пешис выль сартас да ещö содтiс:— Лишнöйджык повзьöма. Крещенöй мортлы вöрсаясыд абу страшнöйöсь. Ме кö эськö тöдан мый вöчи?..
Но вокыс öдйö чöвтыштiс пернапас. Илья дöзмöмпырысь öвтыштiс кинас.
— Ладнö, та йылысь дугдам сёрнитны — полан, тыдалö. Узьны мöдам.
Водiсны. Кусöдiсны би. Но юр вежöръясныс эз дугдыны уджалöмысь. Кыкнанныслы тöд вылас усисны праздник лунъяс. Мишка весиг полiс казьтывны найöс — сэтшöм лёка сылöн артмис сэки ставыс. Тöдö–ö Илья, мый Ладимерлысь юрсö поткöдлiс сылöн вокыс, сыкöд öнi куйлысь Мишка? Тöдö–ö сiйö, мый Мишкалöн юр кучикас тожö вир гадьяс и на пöвстысь öти потiс нин, сорласис сук юрсикöд да заводитö висьны век ёнджыка и ёнджыка. Тадзи думайтiс Мишка. Öд сiйö сэки узис кöзяин Пашко гöбöч вылын аскиа лунъюгыдöдз. Пашко гозъя висьталiсны этша: поткöдöмыд пö юрсö купеч пилысь, но öнi кежлö удайтчис на дзебны кок туйтö. Тшöктiсны мунны гортас карта мышъясöд, овны тайö лун–войсö йöз син водзö петкöдчытöг. Гашкö пö, и прöйдитас бушколыс бокытi, оз вöрзьöд тэнö. А мöдасны юасьны, висьтав, мый нинöм он помнит, садьмин Пашко пöльясын.
Мишкалöн збыльысь унатор вунöма. Но Ладимеркöд кыкöн мунöмсö помнiтö бура. И сылысь кучкöмъяссö тожö помнитö. А кучкис–ö ачыс, кöть юрсö керышт, оз тöд.
Мишкаöс некытчö эз корлыны, ни некод некутшöм ногöн сiйöс эз казьтыв. Кодi нö мый думыштас Матвей Степан Мишка йылысь? Сiйö лунбыд куйлiс гортса пöлатяс нöйтöм кань моз да гусьöник кывзiс йöзлысь шензьöмсö, кутшöм сэтшöм повтöм морт пö лысьтöма лэптыны ассьыс кисö Вишкун Ласей пи вылö. А рытнас нин батьыс тшоктiс кык воклы дасьтысьны мöдöдчыны аски асывнас вöрö.
Белоштык кöть и радлiс код юрнас, мый артмис тешкодь история да колана кадö вермас казьтыштны Сирвойтовъяслы аслас ныр йылысь, но збыль вылас артмис ставыс эз сылы пöльза вылö. Кодыр сiйö весиг ачыс вайис Ладимерöс гортас, Власий Спиридонович первöй делö уськöдчис урадник вылö, нимтiс сiйöс бездельникöн да кöть кутшöм ногöн тшöктiс аддзыны "разбойникъясöс". Аскинас Белоштык асывсяньыс вöлi садь юра да корлiс управаас вель уна мортöс. Миронлысь компаниясö, дерт, медся водз. Илья эз тöд, кутшöм ногöн урадник допрашивайтiс сылысь ёртъяссö, но сы вылö Белоштык горзiс лёкысь да быд ногыс грöзитiс.
Рытнас Илья тöдмалiс унджыктор. Вера висьталiс сылы ставсö: Ладимерлы юрас зорйöн кучкöма Мишка; Мишкаöс дзеблiсны Пашко пöль гöбöч вылö; Вера ачыс кранитiс Мишкаöс, мед сiйö эз ымзы йöз дырйиыс; а купеч пи куйлiс аслас мича жыръяс потöм юрöн да лöвтiс; сы дiнö вайлiсны кызь вит верст сайысь ссыльнöй докторöс. Доктор шуöма — бурдас пö. Белоштык да Вишкун чайтöны, мый Ладимерос нöйтiсны век жö Мирон да сылöн другъясыс и мый водзджык либö сёрöнджык тайöс лоö эрдöдöма. Но öд Илья тöдö, мый найö абу мыжаöсь, абу некутшöм помка мыжавны найöс. Та вöсна и ньöти эз шогсьы.
— Он на узь, Мишка?..— друг юалiс сiйö.— Менам эм тэныд вопрос.
Мишка, кылö, тöдчымöн дрöгнитiс.
— К–кутшöм вопрос?
— Тэ висьтав со мый: кыдзи мый тэныд удайтчис поткöдны Ладимерлысь юрсö?
Тайö вöлi вывтi виччысьтöм вопрос, да Мишкаöс быттьö сотыштiс. Сiйö тöдлытöг чеччыштiс куйланiнсьыс.
— Да тз эн повзьы, ме öд ставсö тöда,— спокойнöя шуис Илья.— Ми öд и аддзим купеч писö да пыртiм Пашко пöль ордö. Но, вöлöмкö, и тэнö вайöмаöсь сэтчö татшöм жö ногöн.
Сап пемыдас эз тöдчы, кутшöм сяма öнi вöлi Мишкалöн чужöмыс.Ильялы вöлi окота висьтавны ставсö, мый тöдiс, да тайöн пöкöритны воксö.
— А тöдан, кодi тэнö медся ёна кранитöма? Тöдан он? Мишка и öнi на вомас ва кутiс.
— Бобыль Вера — вот кодi!— И висьталiс, кыдзи тайö вöлöма.
Эз позь тöдны, лолалiс али эз Мишка, навернö кывзiс лов шысö пöдтöмöн. Эз уськöд ни öти кыв. Сэсся, кылö, бöр водiс–нигыльтчис Ильяысь неуна торйöнмоз.
— Сёрнитны кö ас костын,— шуис Илья,— тэ молодеч! Сiдзи и колiс вöчны. Сдача сеттöг оз позь. А то дзикöдз вермасны кокавны ми вокöс найö. Молодеч, мися!
Илья öтортiс ас вывсьыс сукмансö, кодöн первойсö шебрасьлiс, паськыда шыблалiс кокъяссö и кияссö, кöсйис унмовсьны, но эз вермы. Куньса синъяс водзас сувтiс Вералöн мыгöрыс, сылöн шогсьысь чужöмыс.
Прöщайтчöмыс вöлi дзик на регыд, талун асыв. Но Ильялы кажитчис, быттьö тайö регыдыс кольöма ёна нин ылö. Прöстö тешкодь. Кузь туй дженьдöдлöны öтарö водзö мунöмöн, а радейтысь зон мöдас дженьдöдны кадсö лунъяссö йöтлалöмöн. И кымын матын лоас сiйö луныс, кор Илья бара аддзысяс Веракöд, сымын ёна мöдас ёнтыны Ильялöн морöс пытшкыс. Татшöм нин овлö медводдза любовыд, кор сiйö öтпырйö öзйыштас кыкнан сьöлöмын некор куслытöм вылö. Морт олöмад, буракö, буретш тайö лун–войыс и овлö медся мичаа дзоридзалысь каднас. Весиг пöрысьмöм бöрын тайö кадыс кажитчö шудаöн да югыдöн, но, кыдзи небесаын кодзув, пöрысьяслы судзны позьтöмöн нин да кöдзыдöн.
Тайö асылыс яръюгыд серпасöн топыда пуксис Илья вежöрö да лоас муса казьтылöмöн нэм кежлас. Помнитö, уличын Лыско кодöскö увтыштiс. Илья вöлi вöралан дöрöм–гача нин, кöмкота, медбöръяысь видлалiс вöралан кöлуйсö, мед нинöмтор эз вун босьтны. Сiйö виччысис кодлыськö пырöм, а керкаö некод эз пыр. Ильялöн, кылö, ёнтыштiс сьöлöмыс. Кольöм рыт сiйö вель дыр кыйöдiс аддзывны Вераöс, но Вишкунъяс, тыдалö, эз лэдзны сiйöс. Онi, гашкö, Вера и локтiс да? Илья чöвтiс юр вылас шапкасö, пельпомъяс вылас шевгöдiс сукмансö да петiс.
Вöлi дзурс пемыд на. Ильялы паныд локтiс Лыско — öвтчö бöжнас, мыйкö кöсйö висьтавны.
"Кодöс нö увтыштiс?"— нарошнö сетiс гöлöссö Илья да кильчö пос вывсянь мöдiс видзöдны гöгöрбок.
Лэбувланьын вуджöртчис морт.
"Илья...— ньöжйöник шыасис Вера.— Тайö ме".
Найö топыда кутлiсны öта–мöдсö.
"Чайтi аддзысьлытöг и каян вöрад... Кулi эсккö гажтöмöйла. Быдтор нин думайтi, мися, лöгасьöмыд, тыдалö. Бöрдi и быдсöн..."
"Йöюк!— та вылö вочавидзлiс Илья.— Тэ öд он тöд, а ме рытывбыд гоньялi тiян гöгöр".
"Шуан жö!.. Тöрыт рыт ми воклы лолыштны прамöя эз сетлыны. Сэтшöм скöрöсь вöлiны гозъя. Войбыд лои бергавны Ладимер гöгöр. То лым ваян пöгребысь, то сы дiнын пукалыштан. Раз–мöд весиг бöрдi. А Пекла тьöтка шуö меным: "Мый сiдзи нормин? Али ассьыд жöникöн лыддян менсьым пиöс?" Менам быдсöн серам петiс, а тьöтка скöрмис — но и катша мылкыда пö тэ!
Та бöрын Вера висьталiс сiйöс, мый аддзылiс ачыс да кывлiс йöз вомысь купеч писö нöйтöмкöд йитöдын.
Ильялы вöлi колö нин пырны гортас бöр, а сылöн некыдз эз пырсьы.
"Онi сэсся ды–ы–ыр ог аддзысьлöй... Эн жö кöть вунöд менö",— сэки вашкöдiс Илья. А Вера видзöдiс веськыда сылы синъясас да муртса вермис шуавны кывъяс.
"Ог тöд, мый лоис мекöд, Илья... Терпенньö оз тырмы тэтöг овны. Тэ öд менам дзик öтнад рöднöйыс... став му выв кодяс".
Тайö кывъясысь Ильялöн гöрддзасьлiс горшыс. Илья тожö видзöдлiс Вера синъясö да найö пыдöсысь быттьö аддзис ставнас Вераöс.
"А бöрдны оз ков,— шуыштiс Илья, кор сылöн чужöмбаныс инмöдчис Вера чужöм дiнö,— Миян став олöмыс водзын на. Куж терпитыштны".
Илья бергöдчыштiс бок вылас, мед сэсся унмовсьны нин. Кысянькö кылыштiс нырас сiсьмысь яй дук.
— Мишка,— юалiс вокыслысь,— тэ кылан он чöскыдтöм дуксö? Шыр ли, мый ли кöнкö сiсьмö.
Мишка бара на эз вочавидз. Но узис–ö, код тöдас. Юрас дойыс збыльысь сiсьмис, а ачыс Мишка вöлi би кодь пöсь.
Помтöмöсь да шуштöмöсь пармаын арся войяс. Дзор козъяс, нэмöвöйся пожöмъяс быттьö сорласьöмаöсь мудiнса вöркöд да вошöмаöсь кымöра–муа костас. Ставнас вöля вылыс кажитчис ыджыдысь–ыджыд дозйöн, кытчö топыда йöртчöма сук сьöд тшын, кодi оз курöд синтö ни горштö. Татшöм войясад тöдсаинъяс друг лоöны тöдтöмöсь, кутшöмкö ногöн артмöны джуджыдджык гöпъяс да мылькъяс, и вöралысьяс вермöны вошны сё воськов сайö асланыс вöралан керкаяс дiнсянь. Та вöсна и, слепöкур–пöткаяслы моз, налы лоö дженьдöдны суткилысь куим нёльöд юкöнсö банькаясаныс олöмöн. Не кö тайö войся синтöмалöмыс, öнi, медбур вöралан кадö, найö эськö эз модны стынитны–узьны пыктытöдзныс. Мича поводдя дырйи турун пуктан кадö моз эськö вöралысьяс муртса узьыштiсны, ветлiг–мунiганыс сёйыштiсны–юыштiсны да помала зiлисны кыйсьыны. Арся дженьыдик лунъясыс вöралысьяслы вöлiны донаöсь сiдз жö, кыдзи пöк лэдзысь черияслы донаöсь тувсов лунъяс, кöть кутшöм лёкöсь найö зз вöвны. Быд рыт вöралысьяс волiсны керкаяс дiнас пемыдсорнас нин, быд асыв найöс эновтлiсны рöмыднас. А сёйисны–юисны сöмын узьны локтöм бöрын да вöрö петтöдз, мед луннас не ылавны тайöн.
Илья чеччис асывнас первойя садьмöм бöрас. Ывлаö петöм мысти сiйö чайтiс, мый небесаыс заводитö лöзавны нин, да öзтiс бипур, öшöдiс сы весьтö пуны кос сьöла шыд. Збыль вылас югдыны заводитiс сэки, кор том вöралысь кыкысь нин содтылiс ва пакталысь шыдö. Сiйö пыр на мыйкö тойтiс–ноксис керка водзас либо пукалiс би дiнын.
Сэсся садьмис Лыско, локтiс кöзяиныс дiнö, нюлыштiс сылысь кисö.
— Водз менам чеччысьöма, Лыско, вывтiджык водз,— мöдiс малавны понйыслысь кык пель костсö Илья.— Пöрысьджык морттöгыд, зонмö, оз топыда узьсьы. Надейтчыны некод вылö. Да нинöм, вочасöн и тайöтор дiнö велалам.
Сiйö видзöдлiс лöзалысь енэж вылö, матыстчис керка öдзöс дiнö да чукöстiс Мишкаöс. Вокыс, вöлöм, оз жö нин узь, пукалiс гор водз дорын да кöмасис.
— Шыд менам дась. Сёйны мöдам.
Мишка сьöкыда лэптыштлiс юрсö.
— Меным талун мыйкö оз ков сёйнысö,— висьталiс Мишка.
— Кыдз сiдз сёйны оз ков быдса мужиклы?.. Рытöдзыс öд дыр лоö.
Мишка эз кöсйы, мед вокыс тöдлiс сылысь висьöмсö. Полiс сiдзжö куйлытöдз висьмöмысь. Сёйны пуксис, кöть эськö вомас нинöм эз кöсйы пырны.
Илья век тшöкыдджыка кутiс видзöдлывны вокыслöн öгыралысь чужöм вылö, сылöн гудыртчöм синъяс вылö.
— Тэ, зон, гöстя моз жö талун сёян,— збыльысь мöдiс тöждысьны сiйö.— Гашкö, висьö кыткö?
— Этiйö... Нинöмсö эн сёрнит,— соссис Мишка.— Мый мекöд вермас лоны...
— Мися, эн вöрзьы керка дiнысь, висян кö,— ещö на шуис Илья.— Гашкö нö, гымгаястö чöвтавны лэччылан? Батьыд тай шуис, свежöй черитöг пö энö олö. Кольöм аръясын вöралiгчöж вочасöн сёймöн шедiс. Комъяс вöлi пес гырсяöсь шедлöны. Налимъяс и.
Дерт, Мишка местаын кö, мукöд морт сiдзи и шуис: менö пö мыйкö кынтöкодь и эм, кольччыла лунсö, сямма кö, лэччыла путшупъяс дiнö, вöйтавла гымгаяс... Сэки эськö Мишка лунбыд вермис кутны дой вылас сöстöм ва рузум, кодi дойястö бурдöдö зэв öдйö. Но Мишкалы и тöд вылас тайö эз вермы усьны.
— Висьталi тай,— ещö содтiс сiйö,— менам некыт оз вись.
А сiйö кадö, кодыр кöзяева ноксисны керка дiнын, Лысколы лои окота вöчны вöрöд неыджыд кытш. Танi сiйö кыйсис некымын во нин дорвыв да волi зэв окота öдйöджык видзöдлыны тöдса местаяс. Öд югдытöдзыс кадыс прамöя на эм, удитас бöр воны либö кылас кöзяеваыслысь чукöстöм шы.
Луныс садьмис небыд да кос. Вöрсьыс кылiс сы мындапöлöс дук, пон пельö локтiс сэтшöм уна шытöв, мый Лыско эз и тöдлы, кыдзи мöдiс вöчны паськыдджык кытш.
Сук понöльяс косттi муртса на прöйдитöма кöч. Войбыд лямикасьöм бöрас, тыдалö, локтöма аслас узянiнö да öнi кöнкö танi матын. Но Лыско тодö, вöралiгöн кöч бöрся вöтлысьöмысь видöны, и сiйö гöнитiс водзö. Ылiсянь на кучкис нырас сiсь колода дук. Бакшасьöм кöр сорыс кылыштiс ловъятор. Кодi нö?.. Фу, тэ!.. Шыр. Ылöдiс бакшасьöм дукыс... Кодкö шаркнитiс вывланьын. Вöлöма ай сизь. Корсьö сеян. Ылынджык жбыркнитiс сьöла. Но и мед. Сiйö абу увтантор. Гырысь козъя вöраинын нырас воыштiс ур лов дук. Лыско котöртлiс öтарö–мöдарö, и ставыс лои гöгöрвоана: ур сöмын на петöма позсьыс, му вылö абу на лэччылöма, коль идны абу на кутчысьлöма. Мед олас. Мöд раз кежлö. А сэнi бара нин выль лов дук. Яг пöлöн ветлöдлöма дозмöр. Морт сiйöс радейтö кыйны, лыяссö сылысь сетлывлö Лысколы — зэв чöскыдöсь. Гашкö, танi на дозмöрыс. Колö кыпöдны. Пуксяс матö — позяс увтны. Сöмын не кыдзи урöс увтны, а аслысногöн, кыкалöмöн: ав–ав, ав–ав!.. Дело кöзяинлöн: локтас — ладно, оз лок — чукöстас. Дозмöр ыджыд борд шыöн кыпöдчис пожöмъяс костöд, саймовтчис шор мöдлапöвса вöрö. Но и мед. Абу зверь. Бурджык лэччывны шор адзас. Кольöм во татысь сюравлiсны анчаяс. Танi жö олiс порысь сьöдбöж. Ок, и мудер!.. Кымынысь вöтлысьлic сы борcя Лыско, а йöртны эз удайтчыв... Со и дука туруныс танi кольöм восяыс на... Тайö дукысь Лыскоöс кöсйö несйöдны... И друг — стоп! Стоп–стоп!.. Öвтыштiс ыджыдджык зверь дукöн. Сiйöс кыйöм бöрын Лыскоöс век ошкывлöны, сетлöны медся чöскыд нянь кусöк. Лысколöн кузьмöс тушаыс ставнас кокняммис, пельясыс ёсьмисны, синъясыс сюсьмисны. Кöть мый, а туланöс колö аддзыны, катöдны пуö либö йöртны вужля улö... Лыско мелькайтiс нёдздöм лобоз турун пöвсттi, чеччалiс вутшкысь вутшкö, вошласис пöрöм пуяс улын... Аха! Прöйдитöма колода кузя. Кодарö нö, кодарö?.. Зэв нин важъя лов дукыс. Зверь ветлöма рытъя войнас. Но öд сiйö танi, тшук танi, тайö вöръясын. Лысколöн вунi ставыс. Öнi сiйöс оз вермы сувтöдны нинöмтор. Тайö вöлi кутшöмкö аслыснога, природаöн понлы сетöм азарт — вöтчыны дона зверь бöрся нинöмöн лыддьысьтöг, суöдны сiйöс кöть мый эськö эз ло... Кылыштiс свежöйджык лов дук — усьöма пу лыс. Сiдзкö, зверь мунöма шор кывтыд. Сылань и колö вартöдны. Мöдiс тшöкыда сюравны сьöдбöжлöн лов дук — сэтшöм чорыд, сэтшöм прöтивнöй, анчалöн дорысь на зывöк... Кылыштас сьöдбöж дук, кылыштас тулан дук. Кыкнанныс мунöны увлань. Лыско оз на тöд, мый тулан кыйöдö сьöдбöжöс. Пон нырö öвтыштiс дзик свежöй тулан дук. Лыско эз вермы терпитны водзö — тяв–тявкерыштiс. Дрöгнитiс вöр–ва. Мелькайтiсны понöльяс, вужляяс, кыдз пу сора козъя вöр. И буретш тайö кадö Лыско син водзтi быттьö визьнитiс лым еджыд плеть вороп. Лыско бара тяв–тяв — и сы бöрся. Сьöдбöж югнитiс–пырис пöрöм пу улö, пон öдöбöн чеччыштiс пу мöдарас пановтны сiйöс да сэк жö аддзылiс, кыдзи тасянь вель ылын качнитчис коз пу йыв, кыдзи лайкнитчис ув — ещö на ылынджык. Тайö пышйис тулан. Лыско нораа никöстiс да уськöдчис тулан бöрся. Но вöлi сёр нин...
Илья шензис: сёйигöн на Лыско вöлi керка дiнын, и друг кытчöкö воши. Первой чукöстiс сетны сылы нянь — эз во. Сэсся пасьтасисны — век абу. Лоис нин пöшти югыд, кад шутьöктыны понлы, мед сiйö заводитiс корсьны...
— Ог гöгöрво!— шуалiс Илья.— Гашкö, сылы сёйны кодкö сюрис?.. Лы–ы–ыско!
Сiмва ю мöдлапöлын, кыдзи и тöрыт рыт, горöдiс йöлога шы, а пон быттьö абу и вöвлöма.
— Тэнад ёнджык гöлöсыд, Мишка. Горöдлы.
— А–а–ай, ту–у–у!..— горöдiс Мишка и муртса эз кутчысь юрас, сэтшöма сiйö ёнтыштiс зэлöдчöмсьыс.
Илья воськовтiс пожöм дiнö, лöсйыштiс сiйöс да сэтчö мöдiс кучкавны чер тышöн.
— Лы–ы–ыско–о–о! А–а–ай, ту!.. Лы–ы–ы...
Школгис вöр–ва. Нерсис йöла шы. А пон оз во ни оз шыась.
Мишка сьöкыда пуксис мыр вылö. Ильялöн лöсьыдтöма ёнтыштiс сьöлöмыс. Кыйсьöм заводитчö оз зэв шыльыда.
— Да öд локтас жö, буди–а,— эз кöсйы сетчыны лöсьыдтöмыслы Илья.
— Эз кö гортад лэччы?
— Дугды, зон. Эз жö гортö лэччы пöрысь пон!
Лысколöн мунсьöма сы ылнаö, мый ковмис вель дыр вартöдны чуксасьöм шыö. И кодыр кöзяева лоисны матынöсь нин, друг сiйö вежöртiс, мый артмис неладнö: керка гöгöр кытшовтöм пыдди ылалiс со мый дыра кежлö. Öнi абу и лöcьыд матыстчыны кöзяева дiнö. Бур ещö сiйö, мый урыс кыйтöм на да сiйöс позьö öдйö аддзыны. Лыско заводитiс увтны.
Ур кыдзи пукалiс коз пу лыс вылын да идiс коль, сiдзи и ланьтöдчис.
Вöралысьяс козcö кытшовтiсны öтчыд дай мöдысь. Гöгöрыс сулалiсны козъяс да эз вöв окота тышкалöмöн повзьöдны урсö. Илья керыштiс кинас — волы пö татчö, Мишка.
— Гашкö, этайö ёкмыльыс да? Самöй лысъяс вылас?— ньöжйöник юалiс сiйö.— Нолтö, чер тышнад вöрзьöдышт пусö. Видзöдлам.
Лыско петыштiс коз улысь, дасьтысис кывзыны.
— Тырмас...— лэптыштлiс кисö Илья. Но инмаланаджык пищальыс Мишка ордын. Сiйö öд ыджыдджык вок.— Лок, лый.
Мишка первойсö кöсйис лыйны соййывсьыс. Но вывлань видзöдöмысь мöдiс дурмöдны юрсö. Орччöн сулалiс пелысь пу. Тайö пелысь пу дiнсянь и лыйис Мишка. Ур мöдiс быгыльтчыны увлань.
— Еджыд абу нин?— юалiс сiйö, кор виöм ур вöлi Илья киын нин.
Илья пöльыштiс урлы гöнас — öтилаö, мöдлаö.
— Коскöдзыс еджыд. На, видлы.
— Да мый сэн сiйöс видлалан,— Илья дiнö матыстчöм пыдди дрöбöвиксö мöдiс зарядитны Мишка. Сiйö чужöм вылысь öнi позис лыддьыны: менам пö могыс лыйлыны, уськöдавны зверьясöс öти зарадöн, а тэнад делö чукöртны найöс, зверьяссö. Удачнöй лыйöмыс Мишкаöс ышмöдыштiс прамöя да та вöсна, кажитчö, сiйö мöдiс омöльджыка кывны юр висьöмсö.
Здук мысти лыско увтiс выль ур. Раз–модысь школгис лыйöм шы. Сэсся быттьö лöньыштлiс. Но тайö чöвлöньыс лолi сöмын танi. Понъяс увтчисны и Кузьдавлöн мукöд туй вожъясын, увтчисны Вöръю кузя, Дiнъёль катыдъясын. То сэнi, то танi öтарö лыйсисны, шутьлялiсны, чуксалiсны понъяссö. И тадзи быдлаын, Коми му пасьтала. Öд коми йöз нэмöвöйся кыйсьысьяс! Вöралан страдалöн первöйя жö лунъясас, уръясысь кындзи, кодлыкö да кодлыкö удайтчис нин кыйны низь либö тулан, чув либö анча, сан либö вöркань... Кодлöнкö кö "торксьöма" нин пищальыс, тшыкöма понйыс, кодлыськö "гусялöмаöсь вöралан трöпасö", да кыйсьысь некыдз оз вермы воны лад вылö... Но став нелючкияс вылö видзöдтöг быд рыт кыйсьысьяс кульöны да мöдасны кульны уна сё тысяча зверь ку, кодъясöс чукöртiсны мешöкъясö, мед сэсся ас кадö найöс паськöдны купечьяс ныр улö десяткаясöн, кöртасъясöн, öтка куясöн.
Кöкъямысöд ур дiнын кык воклы лои ноксьыны вель дыр. Пожöмъяс да козъяс сулалiсны небесаöдзыс, и дрöб тусь омöля мöрччис урлы. Первойя жö лыйöмъясö ур стрöймис да кутiс дзебсьыны сукджык увъяс пöвстö. Тышкалöмысь эз вöрзьы ни эз чеччав мöд пуясö. А кольны вöлi жаль. Заводитiсны пöрлöдлыны пуяс. Пöрöдiсны нин куимöс — кык сывтыръя пуяс. Но ур ни öтиысь эз волы муöдз, пу нёровтчигас и чеччыштö мод пу вылö да ланьтöдчö.
Дöзмис нин Лыско, увтiс сьöлöмтöг. Дзикöдз дурмодны мöдiс Мишкаöс, неуна дугдыштлöм бöрын сiйöс öнi висьöдiс ещö на ёнджыка.
— Гашкö, эновтам?
— Ещö öтиöс пöрöдам и эновтам,— вочавидзис Илья.— Мудзин кö, шойччышт. Ме öтнам керала. Козйыс абу кыз. Мун эстчö, восьсаджыкинас.
Ланьтiс Лыско. Чöв олö Мишка. Сöмын Ильялöн триньгö черыс.
— Бура видзöд!— медбöръяысь черöн сöтiс Илья да котöртiс сэтшöм местаö, кысянь ёнджыка тыдалö.
Коз неокотапырысь мöдiс нёровтчыны, мыныштiс пожöм увъяс сывйысь, кратшнитiс кералöмин, дрöгнитiс ставыс пуыс да, вочасöн öдöбсиг, мöдiс шумöн усьны вöр костö. Быдладорö пöльыштiс тöв. Ур некытчö эз чеччышт. Лыско öдйö вöчис усьöм коз гöгöр кытш — му кузя ур абу пышйöма. Дугдiсны нин катласьны козйöн вöрзьöдöм пуяс, ланьтöдчисны понöльяс...
— Аддзылiн эн, Мишка?
Но Мишка эз шыась ни эз тыдав.
— Мишка, кылан он?
Чöв. Весиг понйыс кытчöкö саймовтчис. Мый тайö татшöмыс? Илья мöдöдчис пöрöм коз пöлöн. Вöралысьлöн югыд син аддзылiс, кыдзи неыджыд понöль увъяс косттi мыйкö вуджöртчыштiс, тыдалö, сэтчö ланьтöдчöма стрöимöм ур, но сэк жö сылöн сьöлöмыс удитiс нин кывны кутшöмкö беда... Мишка куйлiс му вылын. Сы дiнын бергалiс Лыско.
— Мый лоис?— уськöдчис вокыс дiнö Илья. Но Мишкалöн весиг садьыс вошöма. Сылöн чужöмыс бумага кодь блед, вом доръясыс косьмöмаöсь.
— Ме тэныд шулi али эг, мися, висян талун,— мöдiс пуксьöдны Мишкаöс Илья. Мишка юр вылысь уси гын шляпаыс, да Илья нырö öвтыштiс сiсьмысь дойлöн чöскыдтöм дук. Ильялы ставыс лои гöгöрвоана...
Мишкалöн садьыс петiс сёр рытын нин. Висьысь куйлiс мыш вылас, юрсö боквыв пöрöдыштöмöн, восьтiс синъяссö и некыдз эз вермы гöгöрвоны, кöнi сiйö да мый сыкöд лоöма. Син водзас мыйкö вöлi сьöд, юрыс быттьö ва кодь, киясыс и кокъясыс свинеч сьöктаöсь. Недыр мысти Мишка мöдiс вежöртны, мый сiйö синъяс водзын куйлö муртса югъялысь сьöд кер. Тайö кер вылас бара кер, а сыысь вылынджык ещö. Сьылiыс, кылö, турдöма, ковмис ыджыд вын, мед бергöдыштны юрсö да видзодлыны ещö на вылöджык. Тыдовтчис ставнас стеныс да ичöтика пöтöлöк. Стеныс не то пöртмасис, не то вуджрасис. Ставсö тайöс коркö аддзылöма нин, вöлi зэв тöдсаторйöн, но дзонь серпаслöн ичöтик юкöн некыдз эз вермы ловзьöдны паметяс, мый тайö татшöмыс.
"Колö ещö на ёнджыка бергöдны юрöс",— гöгöрвоис Мишка да сiйö зэвтiс вынсö та вылö.
Вöлöма асланыс вöралан керка пытшкöсыс. Стенын пöртмасис би югöр, кодöс торкавлiс сы вылын жö ворсысь ыджыд вуджöр.
Мишка ещö на бергöдыштiс юрсö да аддзис: джодж плакаяс помын гор водзланьö чужöмöн пукалiс Илья. Сартаса би югöр улын сiйö кулис уръяс.
"Сiдзкö, со мый вöлöма",— радлыштiс Мишка да сöмын öнi мöдiс казьтывны лоöмтор йывсьыс. Ставыс уси тöд вылас...
"А кыдзи нö ме татчöдзсö вои? Ми öд вель ылынöсь вöлiм. Али менö сэсянь ас вылас вайис Илья?"
Лои окота шыасьны. Но Илья ачыс видзöдлiс сы вылö, пуктiс бокö кульны помавтöм урсö.
— Узьсис, тыдалö, Мишка?— матыстчис вокыс дiнö.
Мишка кöсйис шуны, тырвыйö пö узьсис, вокö. Но горшыс сылöн косьмöма, сöмын артмис вомнас вöрöдыштöм.
— Сейчас ме тэныд юантор вая,— гöгöрвоис Илья да петавлiс ывлаö.— Кöдзалöм шыдöн юктöдышта. Сiйö горштö кöтöдас и нурйöдыштас. Нарошнö куим сьöла пуктылi пöртъяд, мед, мися, пöтöсаджык лоö шыдыс... Энлы, энлы. Лэптышта юртö...
Мишка юис горша, пöшти ставсö. Юрлöс вылö лэдзчысьöм мысти кöсйис ошкыштны юанторсö, но бара жö нинöм эз артмы.
— Гöлöсыд — нинöм, петас бöр,— радлiс Илья, мый вокыс садьмис да весиг тадз окотапырысь юис шыд.— Сук шыдыд, зон, сiйö первой делö. Самöй сьöлöм дiнтiыд прöйдитö... А сёрнитны кö юр дой йывсьыд, оз ков ёна повны. Юрситö дой гöгöрсьыс ме вундышталi, дой вылад пуктi сöстöм ва рузум, юртö гартi кöтöдöм кичышкöдöн. Кыкысь нин сiйöс вежлi... Эн тöждысь, ставыс лючки–ладнö прöйдитас. Аски ме корся свеча турун кор, сiйöс пуктам дой вылад, кыскас став срамсö. Сэсся аддзам сыръя турун — тожö модам сiйöн лечитны... Видзöдан да, лун–мöдн–коймöд мысти гортö нин лэччыны позяс... Мый шуан?.. Он кöсйы лэччыны гортö? Кыдз нö сiдз — он кöсйы?..
Но Мишка збыльысь эз кöсйы миритчыны тайö кывъяскöд. Сiйö кутыштiс Ильяöс сойöдыс да шыасис лючки гöлöсöн нин.
— Кöть вöтлыны мöдан, ог лэччы... Этiйö... друг юаласны, кытчö дойдiн юртö? Мый сэки висьтала?.. Тэ öд ачыд тöдан, кодi дойдлiс менсьым юрöс.
Илья думыштчис.
— Тайö, зон, збыль тэ шуан. Лэччыны гортö татшöм юрöн тэныд оз позь. Танi кутам лечитны. Öти ловъя морт оз мöд тöдны та йылысь.
Мишка веськыда бöрддзис нимкодьысла. Кодлöн нö ещö эм татшöм бур вокыс! Кодлöн нö мöд татшöм вок вермас гöгöрвоны ассьыс воксö тадзи тырвыйö...
Регыд мысти Мишка чорыда унмовсис.
Недель чöж Ильялы ковмис вöравны öтнаслы. Дерт, волi сьöкыд. Ставсö ковмис вöчны аслыс — тышкавны пуяс, аддзыны ур, мукöд дырйи пöрöдчыны. Бур ещö сiйö, мый Лыскоыс налöн тöлка, куж сöмын гöгöрвоны сiйöс. Кодарсянь увтö пуад, сыладорысь и корсь первой. Весиг мышнас пуксьывлö увтан пуыслы. Сэки нин улiса кузь увъяс помысь корсь звертö, ланьтöдчöма лысъяс вылас. А суöдас кö сiйöс ичöт пуысь либö сэтчö катöдас, матö оз сибöдчы пу дiнас, мед зверыс сэтысь оз пышйы кöзяин вотöдз. Кужö корсьны сьöдбöжöс, анчаöс. Аддзас и кыпöдас кöть кутшöм лёкинысь.
Мишка шензис и завидьтiс. Сылöн вокыс быд рыт унджык и унджык прöмыс вайö. Таво, тыдалö, сы мында зверь быдлаын... Но регыд нин, регыд. Ещö лун–мöд, и Мишка тшöтш мöдас вöравны. Юрыс сылöн пöшти бурдiс нин. Дзикöдз дувдс дурмöдны. Да öд, веськыда кö шуны, Мишка эз жö весь ов, торъя нин боръя лунъясö. Пестö дасьтö, шыдтö пуö, сартастö юкалö, черитö кыйö. Быд лун Ильяöс мöдiс вердны свежöй комöн.
Рытнас этадз кулясны прöмыссö, аски кежлö содтасны порок дозйö, дрöб дозйö лыйсян запас, ваймöдасны керка пач, сёйыштасны, Мишкалысь юрсö выльпöв кöрталасны, пырасны керкаö да заводитасны висьтавны öта–мöдныслы лунся вöлöмторъяс йылысь.
— А тöдан мый ме талун аддзылi, Илья?— мукöд дырйи заводитас Мишка.— Зэв ыджыд ком чукöр. Ставныс сэтшöм гырысьöсь!..
— Сiйö–тö мый,— шыасяс Илья.— А ме аддзылi! Тöдан кодлысь кок туйсö?..— И содтас гусьöнджык нин, быттьö збыльысь кодкö найöс кывзö.— Чувлысь кок туйсö аддзылi. Сiмва вуджигöн. Ветлöдлöма лыа коса вывтi. Весиг абу öтнас. Вот эськö сiйöс кö кыдзкö–мыйкö...
— Да–а–а!— гöгöрвоö водзö висьтавтöм кывъяссö Мишка.— Эськö сiйöс кö, эсiйö, мый нин... Добра–а–а волi!
Ильялöн эм нин öти матичув зверь ку. Лун–мöд сайын сiйö кыйис первой тулан. А шусьö татшöм дона зверыс матичувсаöн сы вöсна, мый сылысь кусö косьтöны керкалöн медся почётнöй местаын — пöтöлöк матич весьтын.
— Öдвакö коркö лоö чулйыд миян матичув гостьöн,— нарошнö шуис Илья, кöть эськö думайтiс мод ногöн.— Сiйö, зон, ваын олö.
А мойдъястö кымынöс тöддны! Отиыс висьталас, мöдыс. Сералыштасны бöб царь вылын, ошкыштасны Иван дурачокöс, багатыръяскöд öтув воюйтасны öкмыс юра Гундыръяскöд, воласны куим–куима мореяс сайö, куим–куима государствоясö. Кыдзкö öд колö дженьдöдны та кузя войястö. Прöстö тешкодь артмö. Кодыр мойдыс поп–дяк йылысь, попадья да поп нывъяс йылысь, век нин син водзас сувтö асланыс попыс — лысöм сьöд юрсиа, челядьлöн кодь вöсни гöлöса öтеч Гервасийыс. Некор оз вун, кыдзи школаын первойя во велöдчигас Ильялы тшöктылiс Гервасий поп шуны "Отче наш", а Ильялöн век вöлi артмö "Вотше нас". Ильялы юрас линейкаöн — колс! Поп кымынысь кучкö, сымынысь и шуö "отче наш, отче наш"... Бöрыннас эськö Ильяöс кутiс ошкыны бура велöдчöмысь, но "Вотше нас"–ыд, тыдалö, сiдзи и оз вун нэм чöж.
Мишка вежöрö кöвъяссьöма попадьяыс. Тожö нэмсö оз вун. А лои тайö тадзи. Детинка дырйиыс Мишка вöлi прамöй вильышöн. Кыдзкö öтчыд сiйö аддзис попадьялысь посни нывъяссö — ворсöны лыа вылын. Мишка матыстчис на дiнö да кöсаяснас кöрталiс öта–мöдсö. Попадья тайöс тöдлöма да кутiс Мишкаöс, лэдзис сылысь гачсö и давай петшöрöн пывсьöдны. Пывсьöдiс да пывсьöдiс, пывсьöдiс да пывсьöдiс... Бöрыннас ещö Мишка мамлы удтiс. Дерт, мамыс тожö пывсьöдыштiс Мишкаöс.
И öнi, кодыр Илья мойдлö поп йылысь, батюшколысь кывъяссö век нин шуалö вöсни гöлöсöн. А мойдö кö Мишка, сiйö нин нерö Гервасийлöн раба божья гöтырсö.
Медся интереснöйöсь, дерт, сэтшöм мойдъяс, кодъяс висьтавсьöны мойдысь нимсянь.
— Да, ме öмöй татшöм вöвлi сэки, том кадъясö!— заводитас Илья.— Пельпомъяс сыв пасьта, морöс вылын дорччыны позьö, юрси гöгыляссьöма... Кöнешнö делö, локтiс призывайтчан во. Ставöн рекруталöны. А менам нинöм вылö. Гöля, видзöдтö, овлiм... Мый керны? Кытысь нажöвитыштны сьöмтор? Батьö и шуö: "Ветлы жö, зон, вöрö, богатствоыс миян сэнi". Мамо чышкыштiс жытник кумсö, пызь бусысь пöжалыштiс нянь, ме шутьöктi понлы да — вöрö, овмöдчи асланым вöралан банькаын... Ладнö. Петавлi лун, петавлi мöдöc,— омöля мыйкö сюрö зверь–пöтка. Ме и думайта: ветла ещö öти лун да бöр лэчча гортö — нинöм–абутö он кый. Воис аския лун, воис и рыт. Талунъямоз жö локтi банька дiнö, пусьыштi да вöлi кöсъя нин водны. А ывлаыс сэтшöм гажтöм, сэтшöм пемыд. И друг кыла: кöнкö ылын–ылын горзö морт. "Кодi нö тайö?— думайта аслым.— Мый сыкöд лоöма? Гашкö, вошöма кодкö? Доймöма?.." Войбыд эг вермы узьны. Раз–мöд петавлi кывзыны — морт век горзö: "Ой–ой–о–ой! Ой–ой–о–ой!" да и толькö... Асывнас кутшöм нин сёйöм! Öдйöджык мöдöдчи бедаö сюрöм морт дiнö. Кымын муна, сымын ёна горзö... И мый тэ эськö думайтан? Кылö нывбаба гöлöc!.. Эта ылна вöрас?.. Ладнö–ö делöыс? Оз–ö ков бергöдчыны?.. Но кыдзи думыштi: "Салдатö мунан — юртö воштан, а танi, гашкö, он на вошты", сiдзи и смеллунöй содiс... Сöвсем нин матын кутiс кывны нывбаба гöлöс. Петi важ тыла вылö. Тыла вылын öтка кос пуяс. Видзöда, медся ыджыд кос пипу йылын, медся кыз ув вылын öшалö увлань юрöн мича нывбаба — кияссö сылысь дорöма кöрт чепöн, тайö жö чепнас ув дiнас домалöма. Другой сэтысь он мынтöдчы!.. И кыла, зон, кыдзи мöдiс юрсиöй сувтны. А сiйö нывбабаыс менö аддзö нин дай шуö кевмысян гöлöсöн:
— Сöмын тэ, крещенöй морт, верман мездыны менö татысь. Татчö менö öшöдiсны менам прöтивникъяс, и тэ кö он мезды, меным ковмас танi öшавны нэмъяс чöж. Жальö усь, добрöй молодеч Илья, мезды менö татысь, орйöдлы чепъяссö"?
Ме, кöнешнö делö, смелмöдчи, кайи кос пу йылö, мездi сiйöс сэтысь. Нывбаба давай менö аттьöавны да и шуö: "Тэ таво ар призывайтчан. Босьтасны тэнö флотö. Служитны мöдан караб вылын. Караб тiян мöдöдчас кывтны море–океанöд и öкмысöд луннас сiйö сувтас овтöм дi дорö. И кодыр тэ, мукöд матросъяскöд тшöтш, петан берегö гуляйтны, аддзан льöм куст. Тайö льöм куст дорсянь заводитчö тропа. Тэ мöдöдчы трöпаöдыс, а сэн сэсся ачыд аддзан. Öнi кежлö прощай. Сиа тэныд бура кыйсьыны".
Та–а–ак! Сiйö тадзи шуис и вошис. Мё сöмын на удитi муныштны тыла дорöсöдз, кыдз понмöй мöдiс чорыда увтны. Видзöда — коз йылын тулан. Ме сылы — шков лыйи!.. Сюйи лазйö тулантö да мöдöдчи водзö. Кыла, бара мöдiс увтны пон, ещö на чорыда...
Мойдсö висьталiгöн Илья куйлiс пöлöк вылын. Кияссö пуктöма юр мышкас, читкыляссьöм юрсиыс вевттис найöс. Ас кыöм клетчатöй дöрöмыслысь кизьяссö разьöма, пöльтчыштöм мускулъяса еджыд морöсыс восьса. Илья синъяс водзын сöмын сьöд пöтöлöк. Но сiйö кыськö ылысьджык шензьымöн ясöда аддзö ставсö, мый йылысь висьталö да пöшти эскö сiйöторлы, мый мойдö збыльысь ас йывсьыс. Талы эскö и Мишка. Сiйö пешлö сартаса би да аслас вежöрын тожö аддзö серпасъяс... Кык лун чöжöн Илья кыйö уна зверь, вузалö куяссö, пöттöдзыс рекруталö. Сiйöс босьтöны флотö, льöм куст дiнысь аддзö ичöтик трöпа, кодi вöрö пырöм бöрын вочасöн век паськалö да вайöдö кык судта гажа керка дiнö. Гажа керкаын кöзяйканас вöлöма буретш ciйö нывбабаыс, кодöс чепъясысь мездылiс Илья. Кöзяйка мунö служитны Илья пыдди и кызь вит во пыдди служитö сöмын воджын. Но кöть и лöсьыд овны танi, кöзяйкалöн служанкаяс кытшын, а Илья окотитö мунны гортö. Сылöн сэнi эм муса пöдруга. Мишка гöтрасян лунö веськыда пир вылö бур кöзяйка лэбöдö Ильяöс гортас пестерö пуксьöдöмöн.
Мойд важöн нин помасьöма. Кусöма сартаса би. Сöмын вежöр некыдзи оз кöсйы ланьтöдчыны, кöсйö аддзыны мойдсьыс правда и лöж. Друг лоö гöгöрвоана, мый повтöмлун венö медся сьöкыдторъяс, мый мортлы, либö весиг волшебникъяслы, бур вöчöмысь мынтыссьö уна пöвса бурöн.
Вöлi и мöдтор. Лунысь лун кык вок мöдiсны уважайтны öта–мöдсö век ёнджыка. Мишкаöс Илья пöкöритiс аслас характерöн, вокыс вöсна быдлунъя тöждысьöмöн да ещö мыйкö сэтшöм тöдчытöмöн, но пыр кадсяöн, кодi öвлö сöмын бур сьöлöма мортлöн. Ильялы жö Мишка вöлi первой делö рöднöй вокöн, кодлöн лои беда и сылы колö отсавны, ышöдыштны сiйöс. Таысь кындзи, Илья водзын Мишка вöлi пöшти геройöн. Кöть кутшöм ногöн сэн эз вöв, а Ладимерöс раммöдiс Мишка! И мед öнi думыштлас потöм юрнас купеч пи, кыдзи колö ыръянитны мукöд том йöз вылын да ещö нöйтны йöзöс свинеча перчаткиöн. Мед корсяс мыжасö!..
Илья да Мишка абу прöстö вокъяс! Найö — другъяс. Кык вок — кык друг!
Тайö дружбаыс ещö на вынсялiс сiйö лунъясö, кор Мишка бара мöдiс вöравны. И, гашкö, аслас олöмын первойысь на Мишка мöдiс лыддьыны асьсö мöд морткöд равнöйöн. Сiдзкö но мыйла не петкöдлыны вокыслы, мый сiйö тожö тöдö кутшöмсюрö гусяторъяс.
Та йылысь висьталöм водзвылын Мишка лунтыр нюмъялiс. Видзöдлас Илья вылö да нюммунас, быттьö яндысьысь ныв. Энлы пö, волас рытыс и тэ тöдлан менам вомысь сэтшöмöс...
Сёрнисö панны шуис рытйысигöн. Но эз тырмы терпениеыс да заводитiс керка дiнö воöм бöрын, регыд мысти.
— Тэ вот, Илья, пыр на кöсъян тöдны, кыдзи мый ме веськалi Вишкун Ласей Ладимер компанияö да вежöрта ог Ладимерлысь юр поткöдöмсö... тайö абу интереснö. Тайö тшак ва. Ме тöда унджыктор на. Этiйö... Кыдзи тi, том йöз, сёрнитiнныд быдтор йылысь учителькöд.
Илья вöлi буретш кöсйö видлыны пöртйысь шыдсö да бöръя кывъяссö кылöм мысти öдйö кыскыштiс кисö бöр, быттьö сiйöс сылысь сотыштiс пöрт улын нювсьысь биыс.
— Ме öд сэки пöлатьын куйлi,— эз аддзыв Ильялысь дрöгнитöмсö Мишка.— Ставсö кылi.
— Мый "ставсö"?
— Да, мый сёрнитiнныд... Царь йылысь, министр йылысь... Сыщикъяс йылысь ещö вöлi сёрни...
— Йöймöмыд кö–а,— скöрмис Илья.— Тэ öд ачыд кылiн пöкрöв лун паныда рытнас, кодi мöдлiс сёрнитны царь йывсьыс не ёна ошкана ногнас. Ладимер сёрнитiс та йылысь! А меным нö оз али мый позь юавны та йылысь?
— Этiйö,— шöйöвошыштлiс Мишка.— Ме öд прöста тайöс шуи. Ог лёк вылö.— Мишка вунöдiс нин, мый праздник лунö муртса эз висьтав том йöзлы гусьöн кывлöмторсö.
Ильялы вöлi окота ёнджыкасö кöритны воксö гусьöн кывзысьöмысь. Но сiйö аддзис, мый Мишка тайöс висьталiс збыльысь эз лёк ради да бурмöм гöлöсöн нин содтiс:
— Тэ öд ачыд Вишкуныслы турун пуктiн, гöрин–кöдзин, нянь уберитiн. Ми вок кодьлöн али мый сылöн мувидзыс? Думайтан, ен сылы тайöс сетiс? Став вöлöсть кодьсьыс кöвтiс. Пöчинöкö кайöны — сiйö ньöбö. Сибирö мунöны — бара сiйö кабыртö. Да ещö кутшöм донысь? Джын донысь либö уджйöзъяс пыдди. Став йöзыс öд та йылысь сёрнитö.
Мишка öнi сулалiс вокыс водзын мыжа детинка моз. "Со тай кутшöмöсь делöясыс!—думайтiс сiйö.— А ме вöлi нимкодяся да ытшка шыльыд видзьяссö. Ышмöмпырысь вунда тыра няньсö бур муяс вывсьыс..."
Ывлаыс тарыт рыт ыркöдöма, и кык вок вöлiны паськöмаöсь. Илья сюйис питшöгас кисö, мыйкö корсьыштiс сэтысь.
— Ме öд тэныд öнöдз на эг петкöдлы,— шуис сiйö да перйис лöз сатинысь вурöм табак мешöк.— Мича абу тэ ногöн?
Мишкалöн быттьö абу и вöвлöма лöсьыдтöмыс. Сiйö гöгöрвоис, мый вокыс удитiс дзикöдз бурасьны, а медсясö оз кöсйы нинöмторйöн соссьыны сы водзын.
— Ок и козьналöма тэнö кутшöмкö... этiйö, мый нин... мича ныв! Веськыда кöть ярманга вылö петкöд. Кодлöн нö?— И заводитiс видлавны. Пöдкладыс — еджыд каленкор. Ортсыладорас ичöтик зептор — пуктыны куритчан бумага. Öти пельöсö вышивайтöма куим буква: И С О — Илья Степанович Ошлапов, кöть и вошас, аддзан.
Пöдарокыс, дерт, Вералöн. Но Илья эз на кöсйы висьтавны та йылысь Мишкалы да сёрнисö бергöдiс мöдтор вылö.
— Давай пестылам öти чигаркаöн. Танi öд позяс. Некод оз аддзыв миянлысь куритчöмнымöс.
— Давай, инöсь, гаровтлам...
Кык вок куритiсны, виньдалiсны тшыннас. Чорыд табак найöс неуна дурмöдыштлiс. Лои окота сёрнитны быдтор йылысь.
— Тэ кыдзи думайтан, Мишка,— юалiс Илья,— гудöк ньöбны таво вермам ог? Батьыд тай коркö вöлi шуö, позяс пö, бурджыка кö вöравны удайтчас.
— Гудöк?..— шензьыштiс Мишка.— Збыльысь. Таво колö гудöк ньöбны. Лыддьысям том мортъясöн, локтöны призывайтчан вояс, а миян... кыдз тэд висьтавны... гуляйтны нинöмöн. Салдатö кö босьтасны менö, тэ сэки öтка пи колян. И гудöкыс тэныд ставнас öтнадлы коляс.
— Тэнö оз босьтны салдатö.
— Мыйла оз босьтны? Ме кöть абу тыр яя, а жылаясыд менам ёнöсь!.. Вот аддзылан, босьтасны.
— Оз, мися. Медcя ыджыд вокöс салдатö оз босьтны. Закон сэтшöм эм.— Та дырйи Илья серöктiс.— Рöд вылö найöс кольöны.
— Метö?—нюммунiс Мишка.— Ме и кöйдыс вылö верма кольччыны — милöсти спросим!— сiйö гыжйынштiс юрсö.— Сöмын вот ньöти ог куж мелiасьны. Кыдзи матыстча ныв дiнö, адзи и бöбма...
Пемыд вöрыс дрöгмунiс гораа серöктöмысь. Вокыс вылö видзöдöмöн Мишка сералiс куснясьöмöн жö.
Сiйö рытнас Илья сiдзи и эз висьтав Мишкалы, кутшöм нывсянь табак кöшельыс. Аски асывнас кык вок вежöртiсны, мый кыйöм прöмыссö колö лэччöдны гортö, катöдны сэтысь содтöд лыйсян запас да сёян–юан. Но вöралан кадыс вöлi бур на да шуисны лэччывны кодныслыкö öтиыслы. Чöвтiсны пуд. Пудйыс уси лэччывны гортö Мишкалы.
Мöдiсны дасьтыны ноп. Щамъяысь вайисны ур ку десяткаяс, сюялiсны мешöкö. Вылас, еджыд рузумö гартыштöмöн, пуктiсны донаджык зверь куяс — нёль анча, куим сьöдбöж ку, öти тулан ку.
Мишка пасьтасьöма нин, дась мöдöдчыны.
— Вай, зон, ещö чöсмöдышт вомöс, колис на кö табакыд,— корис сiйö.
— Сöмын тэ лючкиджык курит. Чунь помъясыд мед оз гöрдöдны. Батьыд кö тöдлас миян куритчöм йылысь, абу лöсьыд.
— М–м,— дуллялiс бумагасö Мишка.— Тайöтö ме бура тöда. Абу первойысь... Тэ вот висьтав... Кодлы... этiйö, мый нин... поклонсö висьтавны?
— Тэ быттьö он и тöд,— гöрдöдыштiс Илья.
— Ей бог, ог тöд... Кöть юрöс керышт.
— Тöдан эськö да... Öтилаын гожöмбыд уджалiм. Öтилаын сёйим–юим.
Мишка быдöн синъяссö паськöдлiс.
— Вера али мый?.. Вот, зон, тэ кутшöм!..— И кöсйысис Илья нимсянь висьтавны Вералы ыджыд поклон.
| КОМИ КУЛЬТУРА | ГРАММАТИКА | СЛОВАРИ | ЛИТЕРАТУРА | МУЗЫКА | ТЕАТР | ЭТНОГРАФИЯ | ФОТОАРХИВ | КУПИТЬ AUDIO CD КНИГИ |
Vidhza olan! Vidhza koram! copyright 2008–2010 © foto11.com Contact art@foto11.com |